Відмінності між версіями «Свиріп’яний»

Поточна версія на 08:38, 1 квітня 2025

Свиріп’яний, -а, -е. Приготовленный изъ свиріпи.

Свиріп’яний, -а, -е. етим. походить від ім. свиріпа(рослинна культура, що належить до родини капустяних)) 1.Приготовленный изъ свиріпи вживається для опису рослин, які містять свиріпу як один із основних інгредієнтів. 2.Відноситься до свиріпи: у контексті опису рослин, які є свиріпою або мають схожі характеристики.

Тлумачення слова свиріпа у сучасному словнику

СВИРІПА, и, СУРІПИЦЯ, і, ж. польовий бур'ян родини хрестоцвіт-них із жовтими квітками.

Ілюстрація суріпиці та страва з неї

Медіа

Цікаві факти та застосування у різних сферах

У сільському господарстві ред. Суріпиця звичайна засмічує посіви багаторічних трав і озимих зернових, городи, сади, рідше посіви ярих зернових і просапних культур. Особливо рясно розростається на погано оброблюваних парових полях на глиняних ґрунтах. Захисні заходи: низьке підкошування бур'яну в період масового цвітіння в посівах багаторічних трав, восени — дрібна оранка, передпосівні боронування та культивація. На ранніх фазах росту суріпиця звичайна чутлива до більшості гербіцидів.

Через те, що в насінні рослини містяться отруйні речовини, вона може бути небезпечною для великої рогатої худоби, коней і домашньої птиці.

Суріпиця звичайна — медоносна рослина. Цвіте навесні і раннім літом близько місяця, даючи бджолам багато нектару і пилку. Медопродуктивність суцільних масивів досягає 40—50 кг/га. Мед зеленувато-жовтий, має приємний, але слабкий аромат. Мед суріпиці звичайної як і інших капустяних відрізняється підвищеним вмістом глюкози, що призводить до швидкої кристалізації. Це робить його непридатним для зимівлі бджіл.

У медицині ред. Суріпиця звичайна є лікарською рослиною. Використовуються стебла, листя і суцвіття, які заготовлюються під час цвітіння. Листя багаті аскорбіновою кислотою, а насіння — тіоглікозідами. Суріпиця звичайна заживляє рани і має сечогінні властивості, збуджує апетит. Застосовується як протицинговий засіб.

Лікарську сировину суріпиці звичайної сушать у тіні, на горищах, верандах, у добре провітрюваних приміщеннях. Зберігають у паперовій або дерев'яній тарі. Термін зберігання — 1 рік.

У кулінарії ред. З зелених частин суріпиці звичайної готують суп, пюре, гарніри . Застосовують в кулінарії переважно молоде листя і суцвіття до квітування. Вони придатні для салатів і як смакова приправа до різних овочевих страв, оскільки листя за смаком трохи нагадують гірчицю. Використовувати суріпицю звичайну в їжу потрібно з обережністю, не забуваючи, що вона містить речовини, які у великих кількостях можуть викликати отруєння.

Молоді розеткові листки збирають пізньої осені та ранньої весни і вживають як кресс-салат. Можна збирати листки й узимку, з-під снігу. Замерзле лист кладуть для відтаювання в холодну воду. З нього можна готувати пюре для гарнірів. З прокип'яченого та розтертого листя роблять пюре для юшок і приправ.

У Монголії, Афганістані, Пакистані, Ірані, Західному Китаї суріпицю здавна культивують. Зачасту її висівають у суміші з льоном або гірчицею. Насіння містить 29-34 % жирної олії і має високі смакові якості. Використовують для консервування, випікання хліба, для приготування здобного тіста. Ще в XIX ст суріпиця як олійна рослина культивувалася в Україні, але тепер її як і рижій, витіснив високоврожайний соняшник.[1]

Як харчова рослина суріпиця звичайна особливо популярна в США і Канаді.

У квітникарстві ред. Декоративні форми суріпиці звичайної використовуються в квітникарстві : Barbarea vulgaris arcuata, Barbarea vulgaris 'Flore Pleno', Barbarea vulgaris var. hirsuta (Herb-Barbaras), Barbarea vulgaris 'Variegata' ('Строката') (St. Barbaras Herb), Barbarea vulgaris 'Variegated Winter' (Upland Cress), Barbarea vulgaris 'Variegated Winter Cream' та інші. Цікаві факти: у багатьох країнах Європи суріпицю звичайну називають «травою святої Варвари». Цвіте навесні і раннім літом близько місяця, плодоносить у червні — липні починаючи з другого року вегетації. Після періоду плодоношення надземні частини рослини відмирають та знову розвиваються з кореневої шийки навесні.Розмножується насінням і кореневою порослю. Максимальна плодючість — до 10 тис. насінин. Мінімальна температура проростання насіння 6—8 °C, максимальна — 38—40 °C, оптимальна — 18—20 °C. Насіння проростає швидко з глибини не більше 4 см, краще за все з глибини 0,5 см. У перший рік життя утворюється тільки розетка листя з добре розвиненим стрижневим коренем, яка і зимує.

Джерела та література

https://tsum.wdbk.org/%D1%81/%D1%81%D0%B2%D0%B8%D1%80%D1%96%D0%BF%D0%B0

https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%83%D1%80%D1%96%D0%BF%D0%B8%D1%86%D1%8F_%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B0

Зовнішні посилання

Відео:https://youtu.be/qs23LAG0dbI?si=3E_INoRtJK70Ryzy Фото 1:https://www.tyrantfarms.com/recipe-raw-stinging-nettle-soup/

Фото 2:https://agrarii-razom.com.ua/culture/suripicya-yara