Відмінності між версіями «Римарчя»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Римарчя, -чяти, '''''с. ''Дитя шорника. Категорія:Ри)
 
Рядок 1: Рядок 1:
'''Римарчя, -чяти, '''''с. ''Дитя шорника.  
+
'''Римарчя, -чяти, '''''с. ''Дитя шорника.
 +
==Сучасні словники==
 +
[https://pratedar.kite.cx.ua/articles/shho-oznachae-slovo-shornik.html Шо́рник (римар, лимар) — фахівець із виготовлення кінської упряжі.]
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Пряжка.jpeg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Шорник.jpg|x140px]]
 +
|}
 +
 
 +
==Медіа==
 +
{{#ev:youtube|tXjA4QI5I4g}}
 +
 
 +
==Див. також==
 +
 
 +
==Джерела та література==
 +
 
 +
==Цікаві факти або додаткова інформація==
 +
[https://www.starodavnij-volodymyr.com.ua/history/909-shornik-furman-ta-kapelyushnik-profesyi-yak-vdyshli-v-storyu-volodimira-volinskogo.html Шорник] 
 +
Ця професія з дивною та незнаною для пересічної людини назвою, стосується конярської справи. Шорами називали «закривачки» для очей коня, що закривали обзор коня по боках. Але подібного роду майстер займався виготовленням всієї амуніції: сідла, вуздечки, стремян. Кожна упряжка мала бути осоливою. Перші шорники були ще за часів Київської Русі, а зараз – це досить рідкісні спеціалісти, які обслуговують приватні іподроми.
 +
 
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти]]
 +
[[Категорія:Слова 2025 року]]
 +
 
 +
 
 +
 
 
[[Категорія:Ри]]
 
[[Категорія:Ри]]

Версія за 11:26, 20 березня 2025

Римарчя, -чяти, с. Дитя шорника.

Сучасні словники

Шо́рник (римар, лимар) — фахівець із виготовлення кінської упряжі.

Ілюстрації

Пряжка.jpeg Шорник.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

Цікаві факти або додаткова інформація

Шорник Ця професія з дивною та незнаною для пересічної людини назвою, стосується конярської справи. Шорами називали «закривачки» для очей коня, що закривали обзор коня по боках. Але подібного роду майстер займався виготовленням всієї амуніції: сідла, вуздечки, стремян. Кожна упряжка мала бути осоливою. Перші шорники були ще за часів Київської Русі, а зараз – це досить рідкісні спеціалісти, які обслуговують приватні іподроми.