Відмінності між версіями «Міртук»
| (не показані 18 проміжних версій 2 учасників) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | |||
| − | |||
| + | == Сучасні словники == | ||
| + | '''Міртук, -ка, '''''м. ''1) Родъ ведра, вмѣстимостью около 1 литра, для мѣрянія удоя (у гуцульскихъ пастуховъ). Шух. І. 205. 2) Родъ ковша для набиранія муки. Шух. І. 251. | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
| + | «відро місткістю близько одного літра для вимірювання молока; ківш для набирання борошна. Називається він так, оскільки основне його призначення - вимірювання кількості молока. Споконвіку мірою для сипких продуктів - зерна, муки, круп - була не їх маса, а об'єм. Обмін здійснювали за правилом: однаковий товар вимірювався посудом однакової місткості. Так з'явилися "мірки". У Карпатах це був посуд (бочка) на 32 л зерна. Меншими одиницями - були "півлітра" (16 л) і "чвертка" (8 л). | ||
| + | запозичено з угорської мови (можливо, через посередництво румунської: рум. mertíc «мірка для вимірювання борошна, яке віддають за помел; | ||
| + | порція вівса; доля, частка»); | ||
| + | ур. mérték «міра, мірка, норма», можливо, в свою чергу, походить від укр. мірчу́к «міра зерна, яку беруть за помел»; | ||
| + | п. [mirtuk] «міра у півтори кварти», слц. mertuk (заст.) «міра, мірка»; | ||
| + | mirtuk «міра у півтори кварти» польська | ||
| + | mertuk «міра, мірка» (заст.) словацька | ||
| + | мірчу́к «міра зерна, яку беруть за помел» українська | ||
| + | mérték «міра, мірка, норма» | ||
| − | == | + | ==Зображення == |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | https://st3.depositphotos.com/1765462/15240/v/450/depositphotos_152404134-stock-illustration-milk-can-and-splash-natural.jpg | |
| − | + | https://agronews.ua/wp-content/uploads/2021/12/1584362312-1732-623x370.jpeg | |
| − | == | + | https://huculia.info/wp-content/uploads/2022/09/%D0%A1%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%BD%D1%8F-%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C-%D0%91%D1%80%D1%83%D1%81%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B8-9.jpg |
| + | == Див.Також == | ||
| + | https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%96%D0%B2%D1%88 | ||
| − | == | + | == Джерела == |
| − | + | https://encrypted-tbn0.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcRyN5kWAoqmTTUuI9F7qhIEUGcBa19bmXSl1w&s | |
| − | + | ||
Поточна версія на 17:43, 7 березня 2025
Сучасні словники
Міртук, -ка, м. 1) Родъ ведра, вмѣстимостью около 1 литра, для мѣрянія удоя (у гуцульскихъ пастуховъ). Шух. І. 205. 2) Родъ ковша для набиранія муки. Шух. І. 251. «відро місткістю близько одного літра для вимірювання молока; ківш для набирання борошна. Називається він так, оскільки основне його призначення - вимірювання кількості молока. Споконвіку мірою для сипких продуктів - зерна, муки, круп - була не їх маса, а об'єм. Обмін здійснювали за правилом: однаковий товар вимірювався посудом однакової місткості. Так з'явилися "мірки". У Карпатах це був посуд (бочка) на 32 л зерна. Меншими одиницями - були "півлітра" (16 л) і "чвертка" (8 л). запозичено з угорської мови (можливо, через посередництво румунської: рум. mertíc «мірка для вимірювання борошна, яке віддають за помел; порція вівса; доля, частка»); ур. mérték «міра, мірка, норма», можливо, в свою чергу, походить від укр. мірчу́к «міра зерна, яку беруть за помел»; п. [mirtuk] «міра у півтори кварти», слц. mertuk (заст.) «міра, мірка»; mirtuk «міра у півтори кварти» польська mertuk «міра, мірка» (заст.) словацька мірчу́к «міра зерна, яку беруть за помел» українська mérték «міра, мірка, норма»
Зображення
Див.Також
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%96%D0%B2%D1%88
Джерела
https://encrypted-tbn0.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcRyN5kWAoqmTTUuI9F7qhIEUGcBa19bmXSl1w&s
