Відмінності між версіями «Годувати»
| (не показані 2 проміжні версії цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| + | ==Словник Грінченка== | ||
'''Годувати, -дую, -єш, '''''гл. ''1) Кормить. ''Багач ся дивує, чим убогий діти годує. ''Ном. № 1606. ''Вовка ноги годують. ''Ном. № 7207. 2) Пропитывать, вскармливать. ''Тяжко дітей годувати у безверхій хаті. ''Шевч. 99. ''Не на теє, козаченьку, дочку годувала, щоб з тобою пройдисвітом гуляти пускала. ''Нп. 3) Откармливать. ''Годують на сало. ''Рудч. Ск. І. 71. 4) Пребывать, проживать въ теченіе года. Ном. № 10392. | '''Годувати, -дую, -єш, '''''гл. ''1) Кормить. ''Багач ся дивує, чим убогий діти годує. ''Ном. № 1606. ''Вовка ноги годують. ''Ном. № 7207. 2) Пропитывать, вскармливать. ''Тяжко дітей годувати у безверхій хаті. ''Шевч. 99. ''Не на теє, козаченьку, дочку годувала, щоб з тобою пройдисвітом гуляти пускала. ''Нп. 3) Откармливать. ''Годують на сало. ''Рудч. Ск. І. 71. 4) Пребывать, проживать въ теченіе года. Ном. № 10392. | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | ''' | + | ===[https://sum.in.ua/s/ghoduvaty Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]=== |
| − | + | '''1.''' Давати кому-небудь їжу. Годують нас дуже добре, смачне все і свіже і гарно подане (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 332); Знедолена ходила [Катерина] між людьми, під тином в Старосіллі ночувала і, змоченим гарячими слізьми, черствим шматком Івася годувала (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 57); * Образно. Сава не шкодуючи годував паровоз дровами (Олесь Донченко, I, 1956, 495); | |
| − | // Давати корм тваринам, птахам і т. ін. — Чим же ти свого коня будеш годувати? — спитав дід. — Сіном, вівсом (Панас Мирний, I, 1954, 169); Годували тварин тричі на день (Соціалістичне тваринництво. 1, 1956, 24); | + | // Давати корм тваринам, птахам і т. ін. — Чим же ти свого коня будеш годувати? — спитав дід. — Сіном, вівсом (Панас Мирний, I, 1954, 169); Годували тварин тричі на день (Соціалістичне тваринництво. 1, 1956, 24); |
| − | // Давати дитині грудь. Закривши хусткою груди, вона почала годувати дитину (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 156). | + | // Давати дитині грудь. Закривши хусткою груди, вона почала годувати дитину (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 156). |
| − | 2. Утримувати кого-небудь. — Посватав!.. — шипіла вона з кривим усміхом. — Буде годувати чужі діти й жінку-нетіпаху… (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 30); На фермі батько Джіма Служив багатію, Робив роботу чорну, Щоб годувать сім'ю (Ігор Муратов, Піонер. слово, 1951, 7). | + | '''2.''' Утримувати кого-небудь. — Посватав!.. — шипіла вона з кривим усміхом. — Буде годувати чужі діти й жінку-нетіпаху… (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 30); На фермі батько Джіма Служив багатію, Робив роботу чорну, Щоб годувать сім'ю (Ігор Муратов, Піонер. слово, 1951, 7). |
| − | 3. ''перен.'' Бути джерелом засобів до існування. Не стало.. розкішних кущів [винограду], з якими зв'язано стільки спогадів, які годували його життя ціле.., не стало шматка хліба… (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 227); Хоч яка дорога цвинтарна земля, та годує вона тільки гробаря (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 9) | + | '''3.''' ''перен.'' Бути джерелом засобів до існування. Не стало.. розкішних кущів [винограду], з якими зв'язано стільки спогадів, які годували його життя ціле.., не стало шматка хліба… (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 227); Хоч яка дорога цвинтарна земля, та годує вона тільки гробаря (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 9). |
| + | |||
| + | ===[http://slovopedia.org.ua/49/53407/360810.html Фразеологічний словник української мови]=== | ||
| + | * '''баглаї́ би́ти (годува́ти).''' Нічого не робити, ледарювати. От, '''баглаї б’є''' (М. Номис); Замість праці ти '''баглаї годував''' та завидував усім (М. Кропивницький). | ||
| + | * '''годува́ти бе́бехами (буханця́ми)''' кого і без додатка. Бити кого-небудь. Хома подумав, що ще трохи його товкмачив, прийнявсь лежачого шкварити… знай його '''бебехами годує''' (Г. Квітка-Основ’яненко); — Оце діждався діточок на старість… Не хлібом, а '''бебехами годують''' (Григорій Тютюнник). | ||
| + | * '''годува́ти во́ші (во́шей, бліх, ну́жу, блощи́ці і т. ін.).''' Перебувати в поганих побутових умовах; жити дуже бідно, злидарювати. — А потім ще йди, значить, і воюй за пана, іди, значить, '''воші в окопах годуй''' (Ю. Яновський); '''Годуючи бліх''' по татарських хуторах, самотуж тягаючи плуга на будуванні залізниці.., він мав змогу спостерігати за всіма готуваннями, що велися на перешийку (О. Гончар); Ще й кирпу гне… мов їй гірше тепер, ніж тоді, як '''нужу годувала'''!.. (Панас Мирний); — Будуть чи не буде коней — промовчу про вас, а, боронь Боже, попадуся з ними — підете у тюрягу '''казенні блощиці годувати''' (М. Стельмах). | ||
| + | * '''годува́ти гарбуза́ми''' кого, ''жарт''. Відмовляти тому, хто сватається. — У нас не попадайсь, зараз провчимо, а найбільше тих, що добрих людей замість рушників та '''годують гарбузами''' (Г. Квітка-Основ’яненко); Дівчині вже вісімнадцять минуло, а вона й досі '''женихів гарбузами годує''' (М. Стельмах). | ||
| + | * '''годува́ти зли́дні (зли́днів).''' Жити в нужді, в бідності. (Кіндрат Антонович:) Я цілий вік трудився .. увесь вік '''злиднів годував''', недоїдав, недопивав (М. Кропивницький); Колись отак стояв Павло із Степаном Кучером, таким же бідаком, що не схотів '''годувати злиднів''' і втік десь на Кривий Ріг (Д. Прилюк). | ||
| + | * '''годува́ти з ло́жечки''' кого, ''ірон''. Надмірно опікати когось, піклуватися про кого-небудь. Перш за все (Семен) хоче рішуче відкинути ті наклепи, які тут зводилися на “клуб інтелектуалів”... Вони дорослі люди, і годі вже '''годувати їх з ложечки''' (Ю. Бедзик). | ||
| + | * '''годува́ти ляща́ми''' кого. Завдавати ударів рукою; бити по обличчю кого-небудь, караючи за провину. Дяк за кожний вияв сваволі '''годував його''' .. важкими '''лящами''' (О. Іваненко). | ||
| + | * '''годува́ти обіця́нками (жда́никами, пожда́никами)''' кого і без додатка. Неодноразово обіцяти зробити що-небудь, але не виконувати обіцяного. (Макар:) Ти й досі '''годуєш мене жданиками''': жди та пожди (М. Кропивницький); — Хіба ти не бачиш, що вони щодня швендяють до мене .. Все підождіть та підождіть (грошей) — '''пожданиками годують''' (Панас Мирний). | ||
| + | * '''годува́ти / погодува́ти штурханця́ми''' кого. Бити кого-небудь різкими короткими ударами. Зоньку '''годували штурханцями''' по кутках (Леся Українка); Старший школяр відібрав у нього рогатку, '''погодував добре штурханцями''' і відпустив, пригрозивши, що розкаже директорові школи (З газети). | ||
| + | * '''годува́ти ра́ків.''' Бути утопленим; утопитися. — Десь тепер наш котигорошок з турком бесідує,— обізвалась Cоломія.— Як не '''годує раків''' дунайських,— кинув Остап (М. Коцюбинський). | ||
| + | * '''годува́ти (частува́ти) / нагодува́ти (почастува́ти) поти́личниками''' кого і без додатка. Бити кого-небудь по потилиці. Мусила Левантина зостатися, і справді їй покращало: хазяйка вже не '''годувала її потиличниками''' і менше лаяла (Б. Грінченко); Ніколи його ніхто не бив, а батько й поготів. Бабуся в дитинстві '''частувала потиличниками''' й давала ляпанців, але то була не кара, а ласка (В. Собко). | ||
| + | * '''і кі́шки нема́ чим годува́ти''' у кого. Хто-небудь дуже бідний. — Попросив би могорича, та знаю, що в вас '''і кішки нема чим годувати''',— сказав Зануда й вийшов з хати (І. Нечуй-Левицький). | ||
| + | * '''(і) хлі́бом не году́й, а…''' кого. Уживається для вираження чиєї-небудь пристрасті до чогось. Почали з батьком про кавалерію говорити, бо старого Кирила '''хлібом не годуй, а дай''' пригадати, як він… на Варшаву ходив (М. Зарудний); Завжди знайдеться людина, яку '''хлібом не годуй, а дай''' повчити когось (З газети). | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
| Рядок 16: | Рядок 32: | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:hoduvannja_nemovlja190225.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:hoduvannja_nemovlja190225.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:No Feeding199225.jpg|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:hoduvannja_kurky190225.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:hoduvannja_kurky190225.jpg|x140px]] | ||
|} | |} | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| − | {{#ev:youtube|6VKrxXdT_XY}} | + | {{#ev:youtube|6VKrxXdT_XY}} {{#ev:youtube|FoE2AGNuRUY}} |
| + | |||
| + | ==Іншими мовами== | ||
| + | [https://www.thefreedictionary.com/feed '''feed''' (fēd)] | ||
| + | |||
| + | '''v.''' fed (fĕd), feeding, feeds | ||
| + | |||
| + | '''1.''' To give food to; supply with nourishment: ''feed the children.'' | ||
| + | '''2.''' To provide as food or nourishment: ''fed fish to the cat.'' | ||
| + | '''3.''' To serve as food for: ''The turkey is large enough to feed a dozen.'' | ||
| + | '''4.''' To produce food for: ''The valley feeds an entire county.'' | ||
| + | '''5.''' To provide for consumption, utilization, or operation: ''feed logs to a fire; feed data into a computer.'' | ||
| + | '''6.''' To supply with something essential for growth, maintenance, or operation: ''Melting snow feeds the reservoirs.'' | ||
| + | '''7.''' To transmit (media content) by means of a communications network or satellite, as for processing or distribution. | ||
| + | '''8.''' To minister to; gratify: ''fed their appetite for the morbid.'' | ||
| + | '''9.''' To support or promote; encourage: ''His unexplained absences fed our suspicions.'' | ||
| + | '''10.''' To supply as a cue: ''feed lines to an actor.'' | ||
| + | '''11.''' ''Sports'' To pass a ball or puck to (a teammate), especially to set up a scoring chance. | ||
| + | |||
| + | '''v. intr.''' | ||
| + | |||
| + | '''1.''' To eat. Used of animals: ''pigs feeding at a trough.'' | ||
| + | '''2.''' To be nourished or supported: ''an ego that feeds on flattery.'' | ||
| + | '''3.''' To move steadily, as into a machine for processing. | ||
| + | '''4.''' To be channeled; flow: ''This road feeds into the freeway.'' | ||
| + | |||
| + | '''n.''' | ||
| + | |||
| + | '''1.''' Food for animals, especially livestock. | ||
| + | '''2.''' The amount of such food given at one time. | ||
| + | '''3.''' ''Informal'' A meal, especially a large one: ''We had a great feed at the restaurant.'' | ||
| + | |||
| + | '''4.''' The act of providing food, especially to an animal: ''food given at one feed.'' | ||
| + | '''5.''' Material or an amount of material supplied, as to a machine or furnace. | ||
| + | '''6.''' The act of supplying such material. | ||
| + | |||
| + | '''7.''' An apparatus that supplies material to a machine. | ||
| + | '''8.''' The aperture through which such material enters a machine. | ||
| + | |||
| + | '''9.''' The transmission or conveyance of published content, as by satellite, on the internet, or by broadcast over a network of stations. | ||
| + | '''10.''' A signal or program made by means of such transmission: ''The satellite feed was garbled due to sunspot activity.'' | ||
| + | |||
| + | '''11.''' ''Sports'' A pass of a ball or puck, especially to set up a scoring chance. | ||
| + | |||
| + | '''Idiom:''' | ||
| − | + | '''be off (one's) feed''' To have lost one's appetite: ''The dog is off its feed this week.'' | |
| − | + | ||
[[Категорія:Го]] [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет української філології, культури і мистецтва]] [[Категорія:Слова 2025 року]] | [[Категорія:Го]] [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет української філології, культури і мистецтва]] [[Категорія:Слова 2025 року]] | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет української філології, культури і мистецтва]] | ||
Поточна версія на 20:27, 19 лютого 2025
Зміст
Словник Грінченка
Годувати, -дую, -єш, гл. 1) Кормить. Багач ся дивує, чим убогий діти годує. Ном. № 1606. Вовка ноги годують. Ном. № 7207. 2) Пропитывать, вскармливать. Тяжко дітей годувати у безверхій хаті. Шевч. 99. Не на теє, козаченьку, дочку годувала, щоб з тобою пройдисвітом гуляти пускала. Нп. 3) Откармливать. Годують на сало. Рудч. Ск. І. 71. 4) Пребывать, проживать въ теченіе года. Ном. № 10392.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
1. Давати кому-небудь їжу. Годують нас дуже добре, смачне все і свіже і гарно подане (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 332); Знедолена ходила [Катерина] між людьми, під тином в Старосіллі ночувала і, змоченим гарячими слізьми, черствим шматком Івася годувала (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 57); * Образно. Сава не шкодуючи годував паровоз дровами (Олесь Донченко, I, 1956, 495); // Давати корм тваринам, птахам і т. ін. — Чим же ти свого коня будеш годувати? — спитав дід. — Сіном, вівсом (Панас Мирний, I, 1954, 169); Годували тварин тричі на день (Соціалістичне тваринництво. 1, 1956, 24); // Давати дитині грудь. Закривши хусткою груди, вона почала годувати дитину (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 156).
2. Утримувати кого-небудь. — Посватав!.. — шипіла вона з кривим усміхом. — Буде годувати чужі діти й жінку-нетіпаху… (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 30); На фермі батько Джіма Служив багатію, Робив роботу чорну, Щоб годувать сім'ю (Ігор Муратов, Піонер. слово, 1951, 7).
3. перен. Бути джерелом засобів до існування. Не стало.. розкішних кущів [винограду], з якими зв'язано стільки спогадів, які годували його життя ціле.., не стало шматка хліба… (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 227); Хоч яка дорога цвинтарна земля, та годує вона тільки гробаря (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 9).
Фразеологічний словник української мови
- баглаї́ би́ти (годува́ти). Нічого не робити, ледарювати. От, баглаї б’є (М. Номис); Замість праці ти баглаї годував та завидував усім (М. Кропивницький).
- годува́ти бе́бехами (буханця́ми) кого і без додатка. Бити кого-небудь. Хома подумав, що ще трохи його товкмачив, прийнявсь лежачого шкварити… знай його бебехами годує (Г. Квітка-Основ’яненко); — Оце діждався діточок на старість… Не хлібом, а бебехами годують (Григорій Тютюнник).
- годува́ти во́ші (во́шей, бліх, ну́жу, блощи́ці і т. ін.). Перебувати в поганих побутових умовах; жити дуже бідно, злидарювати. — А потім ще йди, значить, і воюй за пана, іди, значить, воші в окопах годуй (Ю. Яновський); Годуючи бліх по татарських хуторах, самотуж тягаючи плуга на будуванні залізниці.., він мав змогу спостерігати за всіма готуваннями, що велися на перешийку (О. Гончар); Ще й кирпу гне… мов їй гірше тепер, ніж тоді, як нужу годувала!.. (Панас Мирний); — Будуть чи не буде коней — промовчу про вас, а, боронь Боже, попадуся з ними — підете у тюрягу казенні блощиці годувати (М. Стельмах).
- годува́ти гарбуза́ми кого, жарт. Відмовляти тому, хто сватається. — У нас не попадайсь, зараз провчимо, а найбільше тих, що добрих людей замість рушників та годують гарбузами (Г. Квітка-Основ’яненко); Дівчині вже вісімнадцять минуло, а вона й досі женихів гарбузами годує (М. Стельмах).
- годува́ти зли́дні (зли́днів). Жити в нужді, в бідності. (Кіндрат Антонович:) Я цілий вік трудився .. увесь вік злиднів годував, недоїдав, недопивав (М. Кропивницький); Колись отак стояв Павло із Степаном Кучером, таким же бідаком, що не схотів годувати злиднів і втік десь на Кривий Ріг (Д. Прилюк).
- годува́ти з ло́жечки кого, ірон. Надмірно опікати когось, піклуватися про кого-небудь. Перш за все (Семен) хоче рішуче відкинути ті наклепи, які тут зводилися на “клуб інтелектуалів”... Вони дорослі люди, і годі вже годувати їх з ложечки (Ю. Бедзик).
- годува́ти ляща́ми кого. Завдавати ударів рукою; бити по обличчю кого-небудь, караючи за провину. Дяк за кожний вияв сваволі годував його .. важкими лящами (О. Іваненко).
- годува́ти обіця́нками (жда́никами, пожда́никами) кого і без додатка. Неодноразово обіцяти зробити що-небудь, але не виконувати обіцяного. (Макар:) Ти й досі годуєш мене жданиками: жди та пожди (М. Кропивницький); — Хіба ти не бачиш, що вони щодня швендяють до мене .. Все підождіть та підождіть (грошей) — пожданиками годують (Панас Мирний).
- годува́ти / погодува́ти штурханця́ми кого. Бити кого-небудь різкими короткими ударами. Зоньку годували штурханцями по кутках (Леся Українка); Старший школяр відібрав у нього рогатку, погодував добре штурханцями і відпустив, пригрозивши, що розкаже директорові школи (З газети).
- годува́ти ра́ків. Бути утопленим; утопитися. — Десь тепер наш котигорошок з турком бесідує,— обізвалась Cоломія.— Як не годує раків дунайських,— кинув Остап (М. Коцюбинський).
- годува́ти (частува́ти) / нагодува́ти (почастува́ти) поти́личниками кого і без додатка. Бити кого-небудь по потилиці. Мусила Левантина зостатися, і справді їй покращало: хазяйка вже не годувала її потиличниками і менше лаяла (Б. Грінченко); Ніколи його ніхто не бив, а батько й поготів. Бабуся в дитинстві частувала потиличниками й давала ляпанців, але то була не кара, а ласка (В. Собко).
- і кі́шки нема́ чим годува́ти у кого. Хто-небудь дуже бідний. — Попросив би могорича, та знаю, що в вас і кішки нема чим годувати,— сказав Зануда й вийшов з хати (І. Нечуй-Левицький).
- (і) хлі́бом не году́й, а… кого. Уживається для вираження чиєї-небудь пристрасті до чогось. Почали з батьком про кавалерію говорити, бо старого Кирила хлібом не годуй, а дай пригадати, як він… на Варшаву ходив (М. Зарудний); Завжди знайдеться людина, яку хлібом не годуй, а дай повчити когось (З газети).
Ілюстрації
| |
|
|
Медіа
Іншими мовами
v. fed (fĕd), feeding, feeds
1. To give food to; supply with nourishment: feed the children. 2. To provide as food or nourishment: fed fish to the cat. 3. To serve as food for: The turkey is large enough to feed a dozen. 4. To produce food for: The valley feeds an entire county. 5. To provide for consumption, utilization, or operation: feed logs to a fire; feed data into a computer. 6. To supply with something essential for growth, maintenance, or operation: Melting snow feeds the reservoirs. 7. To transmit (media content) by means of a communications network or satellite, as for processing or distribution. 8. To minister to; gratify: fed their appetite for the morbid. 9. To support or promote; encourage: His unexplained absences fed our suspicions. 10. To supply as a cue: feed lines to an actor. 11. Sports To pass a ball or puck to (a teammate), especially to set up a scoring chance.
v. intr.
1. To eat. Used of animals: pigs feeding at a trough. 2. To be nourished or supported: an ego that feeds on flattery. 3. To move steadily, as into a machine for processing. 4. To be channeled; flow: This road feeds into the freeway.
n.
1. Food for animals, especially livestock. 2. The amount of such food given at one time. 3. Informal A meal, especially a large one: We had a great feed at the restaurant.
4. The act of providing food, especially to an animal: food given at one feed. 5. Material or an amount of material supplied, as to a machine or furnace. 6. The act of supplying such material.
7. An apparatus that supplies material to a machine. 8. The aperture through which such material enters a machine.
9. The transmission or conveyance of published content, as by satellite, on the internet, or by broadcast over a network of stations. 10. A signal or program made by means of such transmission: The satellite feed was garbled due to sunspot activity.
11. Sports A pass of a ball or puck, especially to set up a scoring chance.
Idiom:
be off (one's) feed To have lost one's appetite: The dog is off its feed this week.