Відмінності між версіями «Утеряти»
| Рядок 13: | Рядок 13: | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Gamaneci190225.jpg]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Gamaneci190225.jpg]] | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[ | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Vidmid190225.jpg]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
Версія за 19:32, 19 лютого 2025
Утеряти, -ряю, -єш, гл. Утратить, потерять, лишиться. Та втеряла вчора вечір, втеряю й тепера. Мет. 98. Свою красоньку втеряла. Макс.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках Те саме, що утра́тити Приклади – Де се ви, батьки, блукали, що й не обідали вкупі? – питав Іванець. – Та от бач! – кажуть. – За цим ледащом і обід утеряли. (П. Куліш) Усе воюєм, боремось... А доки? .. Але ж втеряв уже чотири роки. А що із того? Просвітку нема. (Л. Костенко) [Олена:] Ой, мамо моя, матусенько, коли б же ви знали, як то тяжко той вечір сподіваний утеряти. (С. Васильченко) Тут така велика відповідальність на ньому, прийдеться не лише життя втеряти, але і козацьку славу. (А. Чайковський) Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Ілюстрації
|
|
|
|
==Медіа==https://goroh.pp.ua/Словозміна/Утеряти
