Відмінності між версіями «Хвалій»
(Створена сторінка: '''Хвалій, -лія, '''''м. ''Хвалитель. Категорія:Хв) |
|||
| (не показано 10 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Хвалій, -лія, '''''м. ''Хвалитель. | '''Хвалій, -лія, '''''м. ''Хвалитель. | ||
| + | [[Категорія:Хв]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ХВАЛІ́Й, я, чол. Те саме, що хвалитель. Народна юрба розступилась, і в святковому вбранні, в вінках на головах виходять царські кревняки, сусіди, друзі і всякі хвалії (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 200). | ||
| + | |||
| + | ХВАЛИ́ТЕЛЬ, я, чол. Той, хто хвалить, вихваляє кого-, що-небудь. При газнінському дворі войовничого султана Махмуда тулилося чимало поетів-хвалителів (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 138). | ||
| + | |||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 33. | ||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:hwalii photo 1.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:hwalii photo 3.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:hwalii photo 5.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|watch?v=r5gvKBrzei4&ab_channel=НаталіяКарімова}} | ||
| + | ==Значення== | ||
| + | Слово «хвалій» є архаїзмом або діалектизмом, яке означає людину, яка любить хвалитися або, в деяких випадках, особу, яка багато говорить про свої заслуги або досягнення. Воно походить від дієслова «хвалити», але має відтінок зайвої самовпевненості або перебільшення своїх досягнень. | ||
| + | Термін не є дуже поширеним в сучасній мові і може зустрічатися в художніх творах або в деяких діалектах. | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | [https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A5%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BA%D0%BE'''Хвалько''' ] | ||
| + | [https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%D0%B8%D1%85%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8F%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F'''Вихвалятися''' ] | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 33. | ||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | https://sum.in.ua/s/khvalij | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Слова 2025 року]] | ||
[[Категорія:Хв]] | [[Категорія:Хв]] | ||
Поточна версія на 15:23, 12 лютого 2025
Хвалій, -лія, м. Хвалитель.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
ХВАЛІ́Й, я, чол. Те саме, що хвалитель. Народна юрба розступилась, і в святковому вбранні, в вінках на головах виходять царські кревняки, сусіди, друзі і всякі хвалії (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 200).
ХВАЛИ́ТЕЛЬ, я, чол. Той, хто хвалить, вихваляє кого-, що-небудь. При газнінському дворі войовничого султана Махмуда тулилося чимало поетів-хвалителів (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 138).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 33.
Ілюстрації
|
|
|
Медіа
Значення
Слово «хвалій» є архаїзмом або діалектизмом, яке означає людину, яка любить хвалитися або, в деяких випадках, особу, яка багато говорить про свої заслуги або досягнення. Воно походить від дієслова «хвалити», але має відтінок зайвої самовпевненості або перебільшення своїх досягнень. Термін не є дуже поширеним в сучасній мові і може зустрічатися в художніх творах або в деяких діалектах.
Див. також
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 33.
