Відмінності між версіями «Селянський»

Версія за 18:09, 17 грудня 2024

Селянський, -а, -е. Сельскій.

1. Тлумачний словник

СЕЛЯНСЬКИЙ, а, е. Прикм. до селянин. ..конфіскація поміщицьких земель і повна перемога селянської демократії означає максимум можливої при капіталізмі швидкості розвитку продуктивних сил (Ленін, 15, 1971, 71); Вже почали розходитися, коли тут при вході на цвинтар появилася селянська процесія (Кобр., Вибр., 1954, 188);// Який походить із класу селян або живе в селі. Підпанок зріс між селянськими дітьми, зазнав доволі всякого лиха (Н.-Лев., І, 1956, 131); Скинення царя і самодержавства ми, вчителі, селянські сини, чиновники дев'ятого класу, вустріли з величезною радістю (Довж., І, 1958, 15); Він побачив молодого селянського парубчака (Мик., II, 1957, 344); // Належний селянинові, селянам. На стрісі, край угла селянської хати, Сів ворон та й кряче, недолю віщує (Фр., XIII, 1954, 94); Посипалась на стіл селянські мідяки, і отець Миколай невдоволено пробубонів: - Забувають анциболоти про святу церкву (Стельмах, І, 1962, 414); // Власт. селянинові, селянам. В її брунатне обличчя, схоже на суху зморшкувату грушу, навіки залягла селянська доброта (Стельмах, І, 1962, 232); // Вигот., зробл. селянином, селянами. У відрі стоїть глек з молоком, сир у капустяному листі, біла селянська паляниця (Ю. Янов., І, 1954, 61); Глухо охнули за цвинтарем фортечні гармати, коли на довгих сувоях селянського полотна плавно спускали труну в могилу (Тулуб, В степу.., 1964, 189); // Який звичайно вживають, використовують, носять і т. ін. селяни. Хліб та вода - селянська (козацька) їда (Укр.. присл.., 1963, 62); Їх [втікачів] привезено селянським возом під конвоєм двох стражників (Смолич, II, 1958, 58); - На, на, забирай! - охоче погодився Маковей, сам викидаючи з тачанки румунове багатство: ковдру, ранець, облізлу смушеву селянську шапку. - Мені, крім коней, нічого не треба! (Гончар, III, 1959, 73); // Признач. для селян. Коли іншим приходила спадки, коли інші добувала хитрі гроші, продавали чортові душу, він понадіявся на своє здоров'я, на свої руки і горду вдачу, він не продав чортові душу, але мало не всю силу заклав у селянський банк (Стельмах, II, 1962, 110); Зростання тиражу селянських газет і зростання сількорівського руху висуває селянську пресу як одно з могутніх знарядь проведення політики партії на селі (Компартія України в резол. і рішен.., 1958, 307).

1. Орфографічний словник

1. фонетчний словник

[сеил`а́нс`кий] прикметник тверда група

1. Синонімів словник

Сільський Хлопський Хуторний Приклади використання слова Селянський У своєму слузі і таємному коханцеві вона бачила не тільки видатний, далеко не селянський розум, а й приховану силу, навіть владу над нею, не кажучи вже про інших.

Лис Володимир, Маска

Навіть визначний представник великоросійських билин Ілля Муромець за походженням — «мужик-залешанин», «селянський син Ростовсько-Залеської землі», отже, син фінського племені мурома.

Білінський Володимир, Країна Моксель, або Московія

Очевидно, що не менше важив для затятих колективізаторів і селянський рух опору.

Демченко Тамара, Колективізація та Голодомор 1932−1933 рр. на Чернігівщині

Дивлячись, як вони йдуть садом, як щось каже їй цей дженджуристий підпанок, він навіть подумав про її заміжжя за цим чоловіком, авжеж, панським стайничим, котрому пан Моджиєвський призначив фантастичну, як на селянський погляд, платню.

Лис Володимир, Маска

От і почнуть вони ворушитися та й випадають скрізь у проріхи, бо таки ж панська одежа не така міцна, як одяг селянський.

Королів-Старий Василь, Нечиста сила (збірка)

Відправився селянський син в тридесяте царство, в якому жила сліпа царівна.

Народна Творчість, Як селянський син за сонце працював

Вона більше скинулась на селянський звичайний город, а наша халупина нагадує мені економське житло в якогось незаможного задрипаного дідича , — говорила жінка трохи насмішкувато.

Нечуй-Левицький Іван, Гастролі

— Селянський бунт на Корсунщині і кров, яка там пролилася п’ять років тому, твій неодмольний, смертельний гріх !

Шевчук Василь, Терновий світ

Кожний більшменш спроможний селянський двір на Україні прагнув мати власних овець.

Пономарьов Анатолій, Українська минувшина. Ілюстрований етнографічний довідник