Відмінності між версіями «Упевнення»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(Створена сторінка: '''Упевнення, -ня, '''''с. ''Увѣреніе. Категорія:Уп) |
|||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
+ | https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/c/c2/%D0%A3%D0%BF%D0%B5%D0%B2%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F.png | ||
+ | |||
+ | Словарь української мови Бориса Грінченка | ||
+ | |||
'''Упевнення, -ня, '''''с. ''Увѣреніе. | '''Упевнення, -ня, '''''с. ''Увѣреніе. | ||
+ | Дія за значенням упевнити | ||
+ | Приклад: Все, що було, це омана. Всі його поцілунки та '''впевнення''' – се дуріння, брехня. (Б. Грінченко "На розпутті") | ||
+ | |||
+ | [упе́ўнеин`:а] | ||
+ | |||
+ | === Етимологія === | ||
+ | * корінь слова "певний" | ||
+ | * запозичення з польської мови; | ||
+ | * pewny, паралельне до чеського. pevný «твердий, міцний; певний», виникло з п. ст. pwa «надія, довіра», пов’язаного з pwać «вірити, сподіватися», яке зводиться до псл. pъvati, що знайшло своє відображення у стсл. (оу)пъвати, укр. упова́ти; | ||
+ | * р. [пе́вный] «справжній, істинний», бр. пэ́ўны; | ||
+ | |||
+ | |||
+ | === ФОНЕТИЧНІ ТА СЛОВОТВІРНІ ВАРІАНТИ === | ||
+ | # допе́вне | ||
+ | # допе́внитися | ||
+ | # запе́вне | ||
+ | # запе́внити | ||
+ | # запе́вно | ||
+ | # напе́вне | ||
+ | # напе́вно | ||
+ | # не́пев «непевний» | ||
+ | # непе́вний | ||
+ | # опевня́тися «упевнятися» | ||
+ | # пе́вен | ||
+ | # пе́вне | ||
+ | # пе́вність | ||
+ | # пе́вно | ||
+ | # певно́та | ||
+ | # певня́к «певний» | ||
+ | # упе́внений | ||
+ | # упе́внити | ||
+ | |||
+ | === Приклади використання === | ||
+ | [http://Джерело%20https://ctk.cv.ua/storinka-psihologa-pedagogam/ "Словесні ознаки суїцидальної поведінки: – '''упевнення''' у безпорадності і залежності від інших;"] | ||
+ | |||
+ | [https://nubip.edu.ua/node/90126 "ВІДБУЛОСЯ ВІДКРИТЕ ЗАНЯТТЯ на тему: «Техніки '''упевнення'''» - провів Ножовнік Олег Миколайович"] | ||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | === Джерела === | ||
+ | * Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 456. | ||
+ | * Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 380. | ||
+ | |||
[[Категорія:Уп]] | [[Категорія:Уп]] |
Версія за 13:15, 30 листопада 2024
Словарь української мови Бориса Грінченка
Упевнення, -ня, с. Увѣреніе. Дія за значенням упевнити Приклад: Все, що було, це омана. Всі його поцілунки та впевнення – се дуріння, брехня. (Б. Грінченко "На розпутті")
[упе́ўнеин`:а]
Етимологія
- корінь слова "певний"
- запозичення з польської мови;
- pewny, паралельне до чеського. pevný «твердий, міцний; певний», виникло з п. ст. pwa «надія, довіра», пов’язаного з pwać «вірити, сподіватися», яке зводиться до псл. pъvati, що знайшло своє відображення у стсл. (оу)пъвати, укр. упова́ти;
- р. [пе́вный] «справжній, істинний», бр. пэ́ўны;
ФОНЕТИЧНІ ТА СЛОВОТВІРНІ ВАРІАНТИ
- допе́вне
- допе́внитися
- запе́вне
- запе́внити
- запе́вно
- напе́вне
- напе́вно
- не́пев «непевний»
- непе́вний
- опевня́тися «упевнятися»
- пе́вен
- пе́вне
- пе́вність
- пе́вно
- певно́та
- певня́к «певний»
- упе́внений
- упе́внити
Приклади використання
"Словесні ознаки суїцидальної поведінки: – упевнення у безпорадності і залежності від інших;"
"ВІДБУЛОСЯ ВІДКРИТЕ ЗАНЯТТЯ на тему: «Техніки упевнення» - провів Ножовнік Олег Миколайович"
Джерела
- Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 456.
- Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 380.