Відмінності між версіями «Ровчак»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Ровчак, -ка, '''''м. ''= '''Рівчак. ''' Категорія:Ро)
 
 
(не показано 7 проміжних версій цього учасника)
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Ровчак, -ка, '''''м. ''= '''Рівчак. '''
 
'''Ровчак, -ка, '''''м. ''= '''Рівчак. '''
 
[[Категорія:Ро]]
 
[[Категорія:Ро]]
 +
 +
==Сучасні словники==
 +
РОВЧАК, а, ч. 1. Не дуже глибокий і широкий рів; канава. Довгим рівчаком обкопав Харитоненко свої ниви (Горд., Чужу ниву.., 1947, 228); Сини Жменякові пішли на сінокоси вичистити ровчак, якого щороку вода заносить намулом (Томч., Жменяки, 1964, 28); - Отак, - кажу, - діти. Хто про лихо забув, тому й рівчак за прірву ввижається (Мур., Бук. повість, 1959, 295); * У порівн. Він провів Дороша в куток і показав на ясла, що чорніли в темряві, як рівчак (Тют., Вир, 1964, 111).
 +
 +
2. перен. Маленьке заглиблення, складка, зморшка на чому-небудь. Казанець брязнув закаблуками перед Онисею; його закаблуки прокопали добрий ровчак на глиняному долі (Н.-Лев., II, 1956, 148); Схилила вона сумно голову; потекли гіркі сльози з жовтих, мутних очей, потекли по щоках, по глибоких рівчаках (Мирний, І, 1949, 319); Старили Марцинюка довгі сірі вуса, що здавались зовсім сивими, велика лисина, яка сягала аж до рівчака на потилиці (Збан., Між.. людьми, 1955, 18).
 +
 +
3. мет. Спеціальний пристрій у вигляді канави, жолоба, по якому тече розплавлений метал. Майстер махнув рукою, удар, удар, бризнув чавун і полився ровчаками (Ю. Янов., IV, 1959, 151); // Порожнина у стальній формі, яку заповнює розплавлений метал. Штампи являють собою стальні форми, в яких є порожнини, що називаються ровчаками (Слюс. справа, 1957, 42).
 +
 +
4. Невеликий водяний потік, що утворюється від снігових, дощових або підземних вод. З джерел вода збирається в струмені, з них робляться рівчаки, з ровчаків річка (Сл. Гр.); Маленький ровчак під Соколиним під час зливи перетворювався в бурхливу річку (Трубл., Шхуна.., 1940, 4).
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Rivchak27112024.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Rivchak27112024(1).jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Rivchak27112024(2).jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Rivchak27112024(3).jpg|x140px]]
 +
|}
 +
 +
==Медіа==
 +
 +
==Див. також==
 +
 +
==Джерела та література==
 +
https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%80%D1%96%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BA.
 +
==Зовнішні посилання==
 +
 +
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]]
 +
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Інститут філології]]
 +
 +
[[Категорія:Слова 2025 року]]

Поточна версія на 22:07, 27 листопада 2024

Ровчак, -ка, м. = Рівчак.

Сучасні словники

РОВЧАК, а, ч. 1. Не дуже глибокий і широкий рів; канава. Довгим рівчаком обкопав Харитоненко свої ниви (Горд., Чужу ниву.., 1947, 228); Сини Жменякові пішли на сінокоси вичистити ровчак, якого щороку вода заносить намулом (Томч., Жменяки, 1964, 28); - Отак, - кажу, - діти. Хто про лихо забув, тому й рівчак за прірву ввижається (Мур., Бук. повість, 1959, 295); * У порівн. Він провів Дороша в куток і показав на ясла, що чорніли в темряві, як рівчак (Тют., Вир, 1964, 111).

2. перен. Маленьке заглиблення, складка, зморшка на чому-небудь. Казанець брязнув закаблуками перед Онисею; його закаблуки прокопали добрий ровчак на глиняному долі (Н.-Лев., II, 1956, 148); Схилила вона сумно голову; потекли гіркі сльози з жовтих, мутних очей, потекли по щоках, по глибоких рівчаках (Мирний, І, 1949, 319); Старили Марцинюка довгі сірі вуса, що здавались зовсім сивими, велика лисина, яка сягала аж до рівчака на потилиці (Збан., Між.. людьми, 1955, 18).

3. мет. Спеціальний пристрій у вигляді канави, жолоба, по якому тече розплавлений метал. Майстер махнув рукою, удар, удар, бризнув чавун і полився ровчаками (Ю. Янов., IV, 1959, 151); // Порожнина у стальній формі, яку заповнює розплавлений метал. Штампи являють собою стальні форми, в яких є порожнини, що називаються ровчаками (Слюс. справа, 1957, 42).

4. Невеликий водяний потік, що утворюється від снігових, дощових або підземних вод. З джерел вода збирається в струмені, з них робляться рівчаки, з ровчаків річка (Сл. Гр.); Маленький ровчак під Соколиним під час зливи перетворювався в бурхливу річку (Трубл., Шхуна.., 1940, 4).

Ілюстрації

Rivchak27112024.jpg Rivchak27112024(1).jpg Rivchak27112024(2).jpg Rivchak27112024(3).jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%80%D1%96%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BA.

Зовнішні посилання