Відмінності між версіями «Аря!»
(Створена сторінка: '''Аря́!''' ''меж.'' Крикъ для отогнанія овецъ или свиней. Шейк. ''Молодиця спершу одгонила'' (св...) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Аря́!''' ''меж.'' Крикъ для отогнанія овецъ или свиней. Шейк. ''Молодиця спершу одгонила'' (свиней)... ''криком: «аря, гладкі, аря»!'' Мир. ХРВ. 9. | '''Аря́!''' ''меж.'' Крикъ для отогнанія овецъ или свиней. Шейк. ''Молодиця спершу одгонила'' (свиней)... ''криком: «аря, гладкі, аря»!'' Мир. ХРВ. 9. | ||
| + | "Аря́" — це діалектне українське міждоміття, яке використовувалося (а в деяких місцевостях і досі використовується) як вигук для відганяння свійських тварин, зокрема овець або свиней. Його основна мета — голосом впливати на тварин, щоб вони змінили напрямок руху чи відійшли. | ||
| + | Особливості: | ||
| + | Форма: Зазвичай вимовляється з протяжністю та наголосом на останньому складі: "аря́!". Інтонація залежить від емоційного стану того, хто вигукує (заспокійливий, роздратований тощо). | ||
| + | Використання: Це вигук побутового характеру, притаманний аграрному середовищу. Використовувався переважно селянами, які працювали з тваринами в господарстві. | ||
| + | |||
| + | Локальність: Подібні міждоміття поширені в різних регіонах України та сусідніх країн, часто мають локальні варіанти залежно від говірки (наприклад, "цоб-цоб" для корів чи "тпрр" для коней). | ||
| + | |||
| + | Культурний контекст: Такі вигуки є частиною народної культури та фольклору, і їх вживання могло фіксуватися в літературі або етнографічних записах, як це видно з прикладу, який ви навели. | ||
[[Категорія:Ар]] | [[Категорія:Ар]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | |||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут | ||
| + | філології]] | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Інститут | ||
| + | філології]] | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Слова 2025 року]] | ||
Версія за 20:33, 27 листопада 2024
Аря́! меж. Крикъ для отогнанія овецъ или свиней. Шейк. Молодиця спершу одгонила (свиней)... криком: «аря, гладкі, аря»! Мир. ХРВ. 9. "Аря́" — це діалектне українське міждоміття, яке використовувалося (а в деяких місцевостях і досі використовується) як вигук для відганяння свійських тварин, зокрема овець або свиней. Його основна мета — голосом впливати на тварин, щоб вони змінили напрямок руху чи відійшли. Особливості: Форма: Зазвичай вимовляється з протяжністю та наголосом на останньому складі: "аря́!". Інтонація залежить від емоційного стану того, хто вигукує (заспокійливий, роздратований тощо).
Використання: Це вигук побутового характеру, притаманний аграрному середовищу. Використовувався переважно селянами, які працювали з тваринами в господарстві.
Локальність: Подібні міждоміття поширені в різних регіонах України та сусідніх країн, часто мають локальні варіанти залежно від говірки (наприклад, "цоб-цоб" для корів чи "тпрр" для коней).
Культурний контекст: Такі вигуки є частиною народної культури та фольклору, і їх вживання могло фіксуватися в літературі або етнографічних записах, як це видно з прикладу, який ви навели.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Зовнішні посилання
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Інститут філології]]
