Відмінності між версіями «Хвалій»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(Створена сторінка: '''Хвалій, -лія, '''''м. ''Хвалитель. Категорія:Хв) |
|||
| (не показані 4 проміжні версії цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Хвалій, -лія, '''''м. ''Хвалитель. | '''Хвалій, -лія, '''''м. ''Хвалитель. | ||
[[Категорія:Хв]] | [[Категорія:Хв]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ХВАЛІ́Й, я, чол. Те саме, що хвалитель. Народна юрба розступилась, і в святковому вбранні, в вінках на головах виходять царські кревняки, сусіди, друзі і всякі хвалії (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 200). | ||
| + | |||
| + | ХВАЛИ́ТЕЛЬ, я, чол. Той, хто хвалить, вихваляє кого-, що-небудь. При газнінському дворі войовничого султана Махмуда тулилося чимало поетів-хвалителів (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 138). | ||
| + | |||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 33. | ||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Hvalii.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Vuhvaliatusia.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | https://sum.in.ua/s/khvalij | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]] | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Інститут філології]] | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Слова 2025 року]] | ||
Поточна версія на 19:59, 31 жовтня 2024
Хвалій, -лія, м. Хвалитель.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
ХВАЛІ́Й, я, чол. Те саме, що хвалитель. Народна юрба розступилась, і в святковому вбранні, в вінках на головах виходять царські кревняки, сусіди, друзі і всякі хвалії (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 200).
ХВАЛИ́ТЕЛЬ, я, чол. Той, хто хвалить, вихваляє кого-, що-небудь. При газнінському дворі войовничого султана Махмуда тулилося чимало поетів-хвалителів (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 138).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 33.
Ілюстрації
|
|
