Відмінності між версіями «Кубаття»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(Створена сторінка: '''Кубаття, -тя, '''''с. соб. ''Комья. Желех. Категорія:Ку) |
(Додавання опису слова) |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | '''Кубаття, | + | '''Кубаття'''(або "кублитися") – це діалектне українське слово, яке вживається переважно на Закарпатті та в деяких інших західних регіонах. |
| + | |||
| + | Воно має два значення: | ||
| + | 1. ''Зігнутися, присісти, схилитися'' – часто використовується для опису дій, коли людина нахиляється або присідає. Наприклад, можна почути вирази на зразок ''«кубаття до землі»'', що означає нахилитися до землі. | ||
| + | 2. ''Копирсатися або зариватися'' – у значенні занурюватися в щось, наприклад, в землю чи в купу речей. | ||
| + | |||
[[Категорія:Ку]] | [[Категорія:Ку]] | ||
| + | |||
| + | {{subst:Шаблон:Словник Грінченка і | ||
| + | сучасність|підрозділ=Інститут філології}} | ||
Поточна версія на 15:16, 8 жовтня 2024
Кубаття(або "кублитися") – це діалектне українське слово, яке вживається переважно на Закарпатті та в деяких інших західних регіонах.
Воно має два значення: 1. Зігнутися, присісти, схилитися – часто використовується для опису дій, коли людина нахиляється або присідає. Наприклад, можна почути вирази на зразок «кубаття до землі», що означає нахилитися до землі. 2. Копирсатися або зариватися – у значенні занурюватися в щось, наприклад, в землю чи в купу речей.
{{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=Інститут філології}}
