|
|
| (не показані 7 проміжних версій 3 учасників) |
| Рядок 1: |
Рядок 1: |
| − | ==Зміст== | + | <noinclude> |
| − | 1.Словник Грінченка
| + | {| border=1 width="100%" |
| − | 2.Словник української мови
| + | |bgcolor=ffcaca| |
| − | Академічний тлумачний словник (1970—1980)
| + | <center>'''УВАГА! Шановні користувачі! Перед Вами шаблон. Вносити зміни до нього вкрай небажано!'''<br> |
| − | 3.Словник синонімів
| + | |
| | | | |
| − | ==Словник Грінченка==
| + | '''Як же його використовувати?<br>'''</center> |
| − | *1.Рядитися, -джу́ся, -дишся, гл. Собираться, готовиться. Пріч рядися, а хліб сій. Ном. № 10128.
| + | ''' В текст '''своєї''' статті ''' вписуєте '''<nowiki>{{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність/Учасник}}</nowiki>'''<br> |
| − | ==Словник української Академічний тлумачний словник (1970—1980)==
| + | Далі слід: |
| − | *2.РЯДИ́ТИСЯ, ряджуся, рядишся, недок., рідко.
| + | #Вибрати кнопку '''Зберегти статтю''';<br> |
| | + | #Перейти на вкладку '''Редагувати''';<br> |
| | + | #Внести правки в існуючі розділи. |
| | | | |
| − | 1. Гарно, пишно вбиратися, причепурюватися; одягатися у незвичний одяг або маскарадний костюм. * Образно. Які б вони [імперіалісти] тоги тепер не вдягли, В які б захисні не рядилися шкіри, — І де б не сідали за круглі столи, На чолах їх тавра — Вони лицеміри! (Сергій Воскрекасенко, Цілком.., 1947, 50).
| + | |} |
| | + | </noinclude> |
| | + | =Словник Грінченка і сучасність= |
| | + | ==Слова, що додав(ла)== |
| | | | |
| − | 2. заст. Збиратися. Пріч рядися, а хліб сій (Номис, 1864, № 10128).
| + | [[Категорія: Словник Грінченка і сучасність/Учасники]] |
| − | | + | |
| − | 3. заст. Найматися (у 1 знач.)
| + | |
| − | ==Словник синонімів==
| + | |
| − | *3ГОТУВА́ТИСЯ (здійснювати підготовку до чого-небудь),ПІДГОТОВЛЯ́ТИСЯ, ПІДГОТО́ВЛЮВАТИСЯ, ПРИГОТОВЛЯ́ТИСЯ, ГОТО́ВИТИСЯ, НАГОТО́ВЛЮВАТИСЯ, НАГОТОВЛЯ́ТИСЯ, ЛА́ГОДИТИСЯ, НАЛА́ГОДЖУВАТИСЯ, ЛАДНА́ТИСЯ, ЛАШТУВА́ТИСЯ, НАЛАШТО́ВУВАТИСЯ, НАЛА́ДЖУВАТИСЯ, ЛА́ДИТИСЯрозм.,РИХТУВА́ТИСЯрозм.,ПРИЛА́ДЖУВАТИСЯрозм.,РИШТУВА́ТИСЯрозм., ВИГОТОВЛЯ́ТИСЯдіал.;ЗБИРА́ТИСЯ, СПОРЯДЖА́ТИСЯ, РЯДИ́ТИСЯзаст.,ЗНАРЯДЖА́ТИСЯдіал.,ЗРЯДЖА́ТИСЯдіал. (перев. у дорогу). - Док.: підготува́тися, підгото́витися, приготува́тися, пригото́витися, наготува́тися, нагото́витися, нала́годитися, наладна́тися, налаштува́тися, нала́дитися, нарихтува́тися, прила́дитися, зібра́тися, споряди́тися, знаряди́тися, зряди́тися. Полк саме готувався форсувати річку (О. Гончар); На естраді вже оркестр приготовлявсь (П. Тичина); Мар’ян притаївся за дверима з сокирою в руці - приготувався боронити маєток (С. Чорнобривець); Йосипенко, уступаючи у сіни, почав обтирати ноги, викашлюватись, готовитись до стрічі (Панас Мирний); В цей час у приміщенні щось забрязкотіло, і назустріч Денисові виринув з порожнім відром німець. Роман наготувався стрибнути братові на допомогу (О. Гончар); Гурт заворушився і наготовився рушати (Ю. Смолич); Слуги лагодились в дорогу, запрягали коні (І. Нечуй-Левицький); Налагоджується [Ономай] йти (Леся Українка); На вороній воді вихлюпується дикий птах, полоще біле крило, ладнається у вирій (К. Гордієнко); Люди лаштувались виїжджати на схід (О. Гуреїв); От він налаштувавсь писати (А. Кримський); Наладжуватися на ярмарок; Ладяться козаки в дорогу (Марко Вовчок); Поки Неля рихтувалася до поїздки, Гаманюк гасав по місту за подарунками (М. Ю. Тарновський); - Ви заскоро приладилися, - сказав я до обох пань, поглянувши потім на свій годинник (О. Кобилянська); Треба мерщій риштуватись та в похід рушати (Б. Грінченко); Настя нагадала, що треба виготовлятися до поминального обіду (Л. Яновська); Тарас Григорович став збиратися в дальшу путь (З. Тулуб); З ним споряджався в раптовий похід і мій батько (І. Цюпа); Пріч рядися, а хліб сій (М. Номис); Катерина.., слова не мовивши, подалася знаряджатися в дорогу (Л. Яновська); Почав мій Данило в дорогу зряджатись (Марко Вовчок).
| + | |
