Відмінності між версіями «Ґардувати»
| Рядок 21: | Рядок 21: | ||
[[Категорія:Ґа]] | [[Категорія:Ґа]] | ||
| − | |||
[[Категорія:Слова 2018]] | [[Категорія:Слова 2018]] | ||
Поточна версія на 13:45, 13 серпня 2024
Ґардувати, -дую, -єш, гл. 1) Гатить, дѣлать запруду. Черк. у. 2) ? Як весло ґардує, то треба його плазом поставити й перестанеш. Канев. у. Вартувати; сторожити Уночі Юлдаш Ґардував з батьком байський табун.
Ґардувати, у́ю, у́єш, недок., діал. 1. перех. Загачувати. Гордувати у ставку воду (Сл. Гр.). 2. неперех. Гуляти. До лісу почвалав [Еней], Де гардовав [гардував] Евандр з попами (Котл., І, 1952, 202). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 31.
Ґардувати, дую, єш, гл. 1) Запруджують. Гардувати у ставку воду. Лубен. у. 2) Бути перевізником. 3) Находиться. До лісу почвалав, де гардував Евандр з попами. Котл. Ен. V. II. Словник української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 273. Ґардувати -ую, -уєш, недок. , зах. Вартувати; сторожити. Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
Зображення
