Відмінності між версіями «Терміття»
| (не показані 5 проміжних версій ще одного учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Терміття, -тя, '''''с. ''Кострика, твердыя части пеньки и льна. Глухов. у. ''Хто тер коноплі, нехай той і терміття замете. ''Уман. у. | '''Терміття, -тя, '''''с. ''Кострика, твердыя части пеньки и льна. Глухов. у. ''Хто тер коноплі, нехай той і терміття замете. ''Уман. у. | ||
| + | |||
<big><big><big>Костри́ця[1], термі́ття[2], заст. па́здір[3], паздір'я[4]</big></big></big> — здерев'янілі частини стебел прядильних рослин (льону, конопель, кенафу тощо), одержувані з трести під час її первинної обробки (м'яття і тіпання). | <big><big><big>Костри́ця[1], термі́ття[2], заст. па́здір[3], паздір'я[4]</big></big></big> — здерев'янілі частини стебел прядильних рослин (льону, конопель, кенафу тощо), одержувані з трести під час її первинної обробки (м'яття і тіпання). | ||
| Рядок 12: | Рядок 13: | ||
Щорічно в Радянському Союзі при обробці сировини утворювалось понад 1,5 млн тонн костриці. | Щорічно в Радянському Союзі при обробці сировини утворювалось понад 1,5 млн тонн костриці. | ||
| + | ===У культурі=== | ||
| + | Від слова «паздір», застарілої назви костриці, походить староукраїнська назва місяця жовтень — «паздерник»[7]. Ця назва вважається запозиченою з польської мови (październik)[8] і пов'язана з тим, що в жовтні м'яли і тіпали льон та коноплі — від волокон відділяли кострицю. Аналогічне походження і білоруської назви місяця — кастрычнік. | ||
| + | |||
| + | ===Див.також=== | ||
| + | * [http://Клоччя Клоччя] | ||
| + | * [http://Теплоізоляційні%20матеріали Теплоізоляційні матеріали] | ||
| + | * [http://Тіпання Тіпання] | ||
| + | ===Ілюстрація=== | ||
| + | [[Зображення:800px-Hemp shives.jpg|x140]] | ||
[[Категорія:Те]] | [[Категорія:Те]] | ||
| + | [[Категорія:ДОб1-16-2.6з]] | ||
Поточна версія на 13:44, 13 серпня 2024
Терміття, -тя, с. Кострика, твердыя части пеньки и льна. Глухов. у. Хто тер коноплі, нехай той і терміття замете. Уман. у.
Костри́ця[1], термі́ття[2], заст. па́здір[3], паздір'я[4] — здерев'янілі частини стебел прядильних рослин (льону, конопель, кенафу тощо), одержувані з трести під час її первинної обробки (м'яття і тіпання).
У загальній масі костриці міститься до 64 % целюлози. У непрядимій групі волокон, які знаходяться в костриці, місткість чистої целюлози сягає 80 %.
Кострицю використовують у хімічній та інших галузях промисловості для виготовлення будівельних плит, паперу, целюлози, віскози та інших матеріалів[5].
Лляна костриця цінна сировина для виробництва паперу, целюлози, технічного і пакувального картону, віскози, целулоїду, а також жорстких і м'яких будівних термоізоляційних плит.
З конопляної костриці виготовляють пластмасу, будівельні термоізоляційні та меблеві плити, фанеру, брикети для палива, целюлозу. До будівельних термоізоляційних матеріалів, які виготовляються з лляної костриці, належать кострицеплити та кострицеблоки для будівництва, які за міцністю не поступаються цементним.[6] За новими технологіями із конопляного волокна та костриці виготовляють оздоблювальні матеріали для офісів під дерево, мармур.
Щорічно в Радянському Союзі при обробці сировини утворювалось понад 1,5 млн тонн костриці.
У культурі
Від слова «паздір», застарілої назви костриці, походить староукраїнська назва місяця жовтень — «паздерник»[7]. Ця назва вважається запозиченою з польської мови (październik)[8] і пов'язана з тим, що в жовтні м'яли і тіпали льон та коноплі — від волокон відділяли кострицю. Аналогічне походження і білоруської назви місяця — кастрычнік.
Див.також
Ілюстрація
