Відмінності між версіями «Стос»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Стос, -су, '''''м. ''1) Куча, груда. См. '''Стіс. '''2) = '''Завісок. '''Вол. г. Ум. '''Стосик. ''' [[Категорі...)
 
(повне додавання тлумачення слова)
 
Рядок 1: Рядок 1:
−
'''Стос, -су, '''''м. ''1) Куча, груда. См. '''Стіс. '''2) = '''Завісок. '''Вол. г. Ум. '''Стосик. '''
+
'''СТІС''', рідко '''СТОС''', стосу, ''чол''., чого.
 +
 
 +
== Етимологія ==
 +
 
 +
'''СТІС''' - «стопа; зв’язка; штабель;
 +
 
 +
*запозичення з польської мови;
 +
 
 +
*п. stos «купа, стіс; вогнище», як і sztos «удар; (ст.) купа дров», походить від нвн. Stoβ «стіс; удар, поштовх», пов’язаного з stoβen «штовхати», спорідненим з двн. stōӡan, днн. stōtan, гот. stautan, дінд. tudáti «штовхає», лат. tudes «молот», tundere «штовхати»;
 +
 
 +
*бр. стос «стіс», стус «тс.»;
 +
== Словники ==
 +
 
 +
=== Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978 ===
 +
 
 +
1. Велика кількість однорідних предметів, вертикально складених один на одний; стопа (див. стопа 3).
 +
 
 +
*Пару разів тією самою ходою.. пройшовся [Начко] по кабінету і нарешті засів коло бюрка, на якім підіймавсь угору цілий стіс листів (Іван Франко, VI, 1951, 287); Височіє [на столі] стос гречаних млинців (Михайло Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 173);
 +
 
 +
Зв'язка, сувій, пачка або тюк якихось матеріалів; бунт (див. бунт 2).
 +
 
 +
*Він ухопив стос синьої кальки і тяг її з підлоги на стіл (Юрій Смолич, Ми разом.., 1950, 89);
 +
*Почувши стрілянину і брязкіт шабель, він заховався.. поміж стосами краму (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 172);
 +
 
 +
Рівно складений ряд дров, цегли і т. ін.; штабель.
 +
*Вони [очі Андрія] пестили чорні, задимлені стіни сахарні, круглі жовті колоди на білім снігу, сміялись до стосів Цегли (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 35);
 +
*— Клепку ми зараз не тешемо, ліс не чистимо, стоси не складаємо (Михайло Стельмах, II, 1962, 278);
 +
*Казарми, штаб з канцелярією, в'язниця, де тримали оцих колодників у важких гримучих кайданах, стоси дров, стайні.. оточували майдан (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 99);
 +
 
 +
Те саме, що сажень.
 +
*Одного разу Пилипчук Котив ялини до ріки, І через промах інших рук Зірвався лісу повний стіс (Микола М. Тарновський, З далекої дороги, 1961, 313).
 +
 
 +
Лежати стосом — бути складеними один на одний (перев. поліна).
 +
 
 +
*Рівненьким стосом лежали дрова (Микола Зарудний, На білому світі, 1967, 128).
 +
 
 +
2. перев. мн., перен. Про велику кількість чого-небудь. [Принцеса:]
 +
*Он їх, цілі стоси.. мережанок та гаптування, а хто їх носить?.. (Леся Українка, II, 1951, 191);
 +
*— Тебе змалечку хвалять: талант.. Стоси книжок перечитав (Ігор Муратов, Свіже повітря.., 1962, 28);
 +
*Вони співали Тим голосом жагучим, що про нього Написано грубезні стоси віршів (Максим Рильський, I, 1946, 195).
 +
 
 +
 
 +
== Фразеологізми ==
 +
 
 +
'''Брати (взяти) в стоси кого''' — те саме, що Брати в роботу.
 +
== Переклад ==
 +
 
 +
=== Англійська: ===
 +
*kip
 +
 
 +
=== Німецька ===
 +
*stapel
 +
 
 +
=== Грузинська ===
 +
*დასტა, შეკვრა
 +
 
 +
== Ілюстрації ==
 +
[[Файл:стос2305.jpeg|x240px]]
 +
[[Файл:стопка книг.jpeg|x240px]]
 +
[[Файл:стос цегли.jpeg|x240px]]
 +
== Джерела ==
 +
[https://sum.in.ua/s/stis Cловник української мови]
 +
 
 +
 
 
[[Категорія:Ст]]
 
[[Категорія:Ст]]

Поточна версія на 13:07, 23 травня 2024

СТІС, рідко СТОС, стосу, чол., чого.

Етимологія

СТІС - «стопа; зв’язка; штабель;

  • запозичення з польської мови;
  • п. stos «купа, стіс; вогнище», як і sztos «удар; (ст.) купа дров», походить від нвн. Stoβ «стіс; удар, поштовх», пов’язаного з stoβen «штовхати», спорідненим з двн. stōӡan, днн. stōtan, гот. stautan, дінд. tudáti «штовхає», лат. tudes «молот», tundere «штовхати»;
  • бр. стос «стіс», стус «тс.»;

Словники

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978

1. Велика кількість однорідних предметів, вертикально складених один на одний; стопа (див. стопа 3).

  • Пару разів тією самою ходою.. пройшовся [Начко] по кабінету і нарешті засів коло бюрка, на якім підіймавсь угору цілий стіс листів (Іван Франко, VI, 1951, 287); Височіє [на столі] стос гречаних млинців (Михайло Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 173);

Зв'язка, сувій, пачка або тюк якихось матеріалів; бунт (див. бунт 2).

  • Він ухопив стос синьої кальки і тяг її з підлоги на стіл (Юрій Смолич, Ми разом.., 1950, 89);
  • Почувши стрілянину і брязкіт шабель, він заховався.. поміж стосами краму (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 172);

Рівно складений ряд дров, цегли і т. ін.; штабель.

  • Вони [очі Андрія] пестили чорні, задимлені стіни сахарні, круглі жовті колоди на білім снігу, сміялись до стосів Цегли (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 35);
  • — Клепку ми зараз не тешемо, ліс не чистимо, стоси не складаємо (Михайло Стельмах, II, 1962, 278);
  • Казарми, штаб з канцелярією, в'язниця, де тримали оцих колодників у важких гримучих кайданах, стоси дров, стайні.. оточували майдан (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 99);

Те саме, що сажень.

  • Одного разу Пилипчук Котив ялини до ріки, І через промах інших рук Зірвався лісу повний стіс (Микола М. Тарновський, З далекої дороги, 1961, 313).

Лежати стосом — бути складеними один на одний (перев. поліна).

  • Рівненьким стосом лежали дрова (Микола Зарудний, На білому світі, 1967, 128).

2. перев. мн., перен. Про велику кількість чого-небудь. [Принцеса:]

  • Он їх, цілі стоси.. мережанок та гаптування, а хто їх носить?.. (Леся Українка, II, 1951, 191);
  • — Тебе змалечку хвалять: талант.. Стоси книжок перечитав (Ігор Муратов, Свіже повітря.., 1962, 28);
  • Вони співали Тим голосом жагучим, що про нього Написано грубезні стоси віршів (Максим Рильський, I, 1946, 195).


Фразеологізми

Брати (взяти) в стоси кого — те саме, що Брати в роботу.

Переклад

Англійська:

  • kip

Німецька

  • stapel

Грузинська

  • დასტა, შეკვრა

Ілюстрації

Стос2305.jpeg Стопка книг.jpeg Стос цегли.jpeg

Джерела

Cловник української мови

Отримано з https://wiki.kubg.edu.ua/index.php?title=Стос&oldid=389817