Відмінності між версіями «Кервель»
(не показано 3 проміжні версії 3 учасників) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Ке́рвель, -лю, '''''м. ''Раст. Scandix Cerefolium L. ЗЮЗО. І. 135. | '''Ке́рвель, -лю, '''''м. ''Раст. Scandix Cerefolium L. ЗЮЗО. І. 135. | ||
− | |||
− | |||
− | + | кервель — КЕ́РВЕЛЬ, ю, ч., бот. Однорічна рослина родини зонтичних, листя якої використовують як прянощі. За зовнішнім виглядом кервель нагадує петрушку з більш тонкими і ніжними листками, які мають приємний анісовий запах (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах | |
− | [[ | + | Кервель[1] (Anthriscus cerefolium) — однорічна трав'яниста рослина роду бугила родини окружкових. За зовнішнім виглядом нагадує петрушку з більш тонкими і ніжними листками, які мають приємний анісовий запах. |
+ | Поширення | ||
+ | Батьківщиною кервеля вважається Західна Азія та Кавказ. Культивується у Криму, Молдові та Закавказзі. Розмножується кервель насінням. Невибагливий до ґрунту, найкраще росте у тінистих місцинах. | ||
+ | Використання | ||
+ | Був відомий ще у III столітті до н. е. давнім грекам та римлянам, які використовували кервель як супову приправу та додавали його у соуси. І понині кервель вважається цінною пряносмаковою рослиною за тонкий анісовий запах і великий вміст вітамінів. | ||
+ | Як приправу використовують молоді ніжні листя, зібрані до цвітіння. Щоб збільшити вихід листя збирачі постійно зривають квіткові бруньки. Свіже листя додають до салатів, супів, м'ясних страв, страв з яєць, сиру, баранини та смаженої риби, часто використовують для ароматизації оцту. | ||
+ | |||
+ | Широкого використання набув кервель і в народній медицині, зокрема при лікуванні розладів шлунку, хвороб нирок, запамороченні, захворюваннях дихальних шляхів, сечового міхура, туберкульозі, а також при висипах на шкірі. | ||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | |||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Кервель1.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Кервель 28 03.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Кервель555.jpg|x140px]] | ||
+ | |||
+ | |} | ||
+ | ==Медіа== | ||
+ | {{#ev:youtube|zuxc1w-Jclc}} | ||
+ | |||
+ | ==Джерела та література== | ||
+ | [https://slovnyk.me/dict/vts/%D0%BA%D0%B5%D1%80%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D1%8C Великий тлумачний словник сучасної мови] | ||
+ | ==Див. також== | ||
+ | |||
+ | |||
+ | ==Цікаві факти або додаткова інформація== | ||
+ | [https://lenta.com.ua/kervel СТРАВИ З КЕРВЕЛЕМ-8 ДОМАШНІХ СМАЧНИХ РЕЦЕПТІВ ПРИГОТУВАННЯ] | ||
+ | |||
+ | [[Категорія: Ке]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2024 року]] | ||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти]] | ||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2024 року/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти]] |
Поточна версія на 10:06, 24 квітня 2024
Ке́рвель, -лю, м. Раст. Scandix Cerefolium L. ЗЮЗО. І. 135.
кервель — КЕ́РВЕЛЬ, ю, ч., бот. Однорічна рослина родини зонтичних, листя якої використовують як прянощі. За зовнішнім виглядом кервель нагадує петрушку з більш тонкими і ніжними листками, які мають приємний анісовий запах (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах Кервель[1] (Anthriscus cerefolium) — однорічна трав'яниста рослина роду бугила родини окружкових. За зовнішнім виглядом нагадує петрушку з більш тонкими і ніжними листками, які мають приємний анісовий запах. Поширення Батьківщиною кервеля вважається Західна Азія та Кавказ. Культивується у Криму, Молдові та Закавказзі. Розмножується кервель насінням. Невибагливий до ґрунту, найкраще росте у тінистих місцинах. Використання Був відомий ще у III столітті до н. е. давнім грекам та римлянам, які використовували кервель як супову приправу та додавали його у соуси. І понині кервель вважається цінною пряносмаковою рослиною за тонкий анісовий запах і великий вміст вітамінів. Як приправу використовують молоді ніжні листя, зібрані до цвітіння. Щоб збільшити вихід листя збирачі постійно зривають квіткові бруньки. Свіже листя додають до салатів, супів, м'ясних страв, страв з яєць, сиру, баранини та смаженої риби, часто використовують для ароматизації оцту.
Широкого використання набув кервель і в народній медицині, зокрема при лікуванні розладів шлунку, хвороб нирок, запамороченні, захворюваннях дихальних шляхів, сечового міхура, туберкульозі, а також при висипах на шкірі.
Зміст
Ілюстрації
Медіа
Джерела та література
Великий тлумачний словник сучасної мови