Відмінності між версіями «Канючити»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(Створена сторінка: '''Каню́чити, -чу, -чиш, '''''гл. ''Клянчить. ''Ото канючит''ь. Ном. № 2769. Категорія:Ка) |
|||
(не показано 3 проміжні версії 2 учасників) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Каню́чити, -чу, -чиш, '''''гл. ''Клянчить. ''Ото канючит''ь. Ном. № 2769. | '''Каню́чити, -чу, -чиш, '''''гл. ''Клянчить. ''Ото канючит''ь. Ном. № 2769. | ||
[[Категорія:Ка]] | [[Категорія:Ка]] | ||
+ | |||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
+ | КАНЮЧИТИ, чу, чиш, недок., перех., зневажл. Настирливо й жалібно (часто до набридливості) просити що-небудь у когось; випрошувати, циганити. Канючать [діти] хліба шмат під вікнами з торбами... (Г.-Арт., Байки.., 1958, 128); Гордощами його був величезний мамутів [мамонтів] ріг, що днів зо три канючив він його для музею в одного селянина (Вас., Вибр., 1954, 282); - Не полюбляю я вашого брата, святенників, бо вони або милостиню канючать, або кишки з людей мотають казаннями (Тулуб, Людолови, II, 1957, 78). | ||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Канючити29.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Kanuchity06041055.jpg|x140px]] | ||
+ | |} | ||
+ | |||
+ | ==Медіа== | ||
+ | {{#ev:youtube|fDnSuTIYof4}} | ||
+ | |||
+ | ==Див. також== | ||
+ | |||
+ | ==Джерела та література== | ||
+ | [https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D1%8E%D1%87%D0%B8%D1%82%D0%B8 Тлумачний словник української мови] | ||
+ | |||
+ | |||
+ | ==Цікаві факти або додаткова інформація== | ||
+ | [https://naurok.com.ua/prohannya-umovlyannya-blagannya-klyanchennya-propoziciya-gidno-povodsya-v-bud-yakiy-situaci-338988.html Прохання, умовляння, благання, клянчення, пропозиція Гідно поводься в будь-якій ситуації] | ||
+ | |||
+ | |||
+ | [[Категорія:Слова 2024 року]] | ||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти]] | ||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2024 року/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти]] |
Поточна версія на 10:03, 24 квітня 2024
Каню́чити, -чу, -чиш, гл. Клянчить. Ото канючить. Ном. № 2769.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках КАНЮЧИТИ, чу, чиш, недок., перех., зневажл. Настирливо й жалібно (часто до набридливості) просити що-небудь у когось; випрошувати, циганити. Канючать [діти] хліба шмат під вікнами з торбами... (Г.-Арт., Байки.., 1958, 128); Гордощами його був величезний мамутів [мамонтів] ріг, що днів зо три канючив він його для музею в одного селянина (Вас., Вибр., 1954, 282); - Не полюбляю я вашого брата, святенників, бо вони або милостиню канючать, або кишки з людей мотають казаннями (Тулуб, Людолови, II, 1957, 78).
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Джерела та література
Тлумачний словник української мови
Цікаві факти або додаткова інформація
Прохання, умовляння, благання, клянчення, пропозиція Гідно поводься в будь-якій ситуації