Відмінності між версіями «Побріхувати»
(Створена сторінка: '''Побріхувати, -хую, -єш, '''''гл. ''Лгать, врать; привирать. ''Не побріхуй, нічого сього не було....) |
|||
(не показані 8 проміжних версій 2 учасників) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Побріхувати, -хую, -єш, '''''гл. ''Лгать, врать; привирать. ''Не побріхуй, нічого сього не було. ''Константиногр. у. ''Він бреше, а ти побріхуєш. ''Ном. № 6941. | '''Побріхувати, -хую, -єш, '''''гл. ''Лгать, врать; привирать. ''Не побріхуй, нічого сього не було. ''Константиногр. у. ''Він бреше, а ти побріхуєш. ''Ном. № 6941. | ||
[[Категорія:По]] | [[Категорія:По]] | ||
+ | |||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
+ | ПОБРІХУВАТИ, ую, уєш, недок., розм. | ||
+ | |||
+ | 1. Брехати трохи або час від часу. Якби її вчили брехать, то вона б і побріхувала (Номис, 1864, № 13060); З людьми й словечка не промовить [доня], а перед батьком розпускає язика, побріхує... Мачуха така й сяка, вино п'є, в корчмі гуляє (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 264). | ||
+ | |||
+ | 2. Гавкати не дуже голосно або час від часу. Тут і там сонно собаки побріхували (Петро Козланюк, Пов. і опов., 1949, 67). | ||
+ | |||
+ | Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 627. | ||
+ | |||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Побріхувати 3 4 24 1549.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Побріхувати 3 4 24 1550.jpg|x140px]] | ||
+ | |||
+ | |} | ||
+ | |||
+ | ==Медіа== | ||
+ | |||
+ | ==Див. також== | ||
+ | Схожі слова | ||
+ | https://wiki.kubg.edu.ua/Брехати | ||
+ | |||
+ | ==Джерела та література== | ||
+ | https://sum.in.ua/s/pobrikhuvaty | ||
+ | https://slovnyk.ua/index.php?swrd=побріхувати | ||
+ | |||
+ | ==Зовнішні посилання== | ||
+ | |||
+ | [[Категорія: Слова 2024 року]] | ||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]] |
Поточна версія на 09:48, 24 квітня 2024
Побріхувати, -хую, -єш, гл. Лгать, врать; привирать. Не побріхуй, нічого сього не було. Константиногр. у. Він бреше, а ти побріхуєш. Ном. № 6941.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках ПОБРІХУВАТИ, ую, уєш, недок., розм.
1. Брехати трохи або час від часу. Якби її вчили брехать, то вона б і побріхувала (Номис, 1864, № 13060); З людьми й словечка не промовить [доня], а перед батьком розпускає язика, побріхує... Мачуха така й сяка, вино п'є, в корчмі гуляє (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 264).
2. Гавкати не дуже голосно або час від часу. Тут і там сонно собаки побріхували (Петро Козланюк, Пов. і опов., 1949, 67).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 627.
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Схожі слова https://wiki.kubg.edu.ua/Брехати
Джерела та література
https://sum.in.ua/s/pobrikhuvaty https://slovnyk.ua/index.php?swrd=побріхувати