Відмінності між версіями «Побіля»
| (не показані 12 проміжних версій 3 учасників) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Побіля́, '''''нар. ''Возлѣ, около. ''А народу, народу! і за домовиною і побіля домовини. ''Кв. ''Тече річка з винограду та й побіля груші. ''Грин. III. 393. | '''Побіля́, '''''нар. ''Возлѣ, около. ''А народу, народу! і за домовиною і побіля домовини. ''Кв. ''Тече річка з винограду та й побіля груші. ''Грин. III. 393. | ||
[[Категорія:По]] | [[Категорія:По]] | ||
| − | 1. прийм., з. род. в. Уживається на позначення місця, предмета, особи, недалеко від якого (якої) відбувається дія або перебуває хто-, що-небудь; біля, коло. Явдоха.. тільки засопла, проходячи побіля Мар'ї (Панас Мирний, III, 1954, 73); — Охота гірш неволі, як-то кажуть. Неволі немає, та охота велика побіля вас бути (Любов Яновська, I, 1959, 230); Гріли руки пишні дуки | + | |
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | ПОБІ́ЛЯ. | ||
| + | |||
| + | 1. прийм., з. род. в. Уживається на позначення місця, предмета, особи, недалеко від якого (якої) відбувається дія або перебуває хто-, що-небудь; біля, коло. Явдоха.. тільки засопла, проходячи побіля Мар'ї (Панас Мирний, III, 1954, 73); — Охота гірш неволі, як-то кажуть. Неволі немає, та охота велика побіля вас бути (Любов Яновська, I, 1959, 230); Гріли руки пишні дуки Побіля народу (Микола Чернявський, Поезії, 1959, 267); Побіля американського шлагбаума вартового не було (Юрій Яновський, II, 1954, 59); Зібравшися побіля столу, Вони листа свого писали у Запоріжжя, на завод (Ярослав Шпорта, Запоріжці, 1952, 96). | ||
| + | |||
2. присл., рідко. Те саме, що поряд1 1; поблизу. Гора, в ній нора з дверима, побіля товстий явір (Марко Кропивницький, IV, 1959, 129). | 2. присл., рідко. Те саме, що поряд1 1; поблизу. Гора, в ній нора з дверима, побіля товстий явір (Марко Кропивницький, IV, 1959, 129). | ||
| + | |||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 617. | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Побіля 3 4 24 0.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Побіля 3 4 24 1.jpg|x140px]] | ||
| + | |||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | Схожі слова | ||
| + | https://wiki.kubg.edu.ua/Близько | ||
| + | https://wiki.kubg.edu.ua/Поблизу | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | https://sum.in.ua/s/pobilja | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | |||
| + | [[Категорія: Слова 2024 року]] | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]] | ||
Поточна версія на 09:46, 24 квітня 2024
Побіля́, нар. Возлѣ, около. А народу, народу! і за домовиною і побіля домовини. Кв. Тече річка з винограду та й побіля груші. Грин. III. 393.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках ПОБІ́ЛЯ.
1. прийм., з. род. в. Уживається на позначення місця, предмета, особи, недалеко від якого (якої) відбувається дія або перебуває хто-, що-небудь; біля, коло. Явдоха.. тільки засопла, проходячи побіля Мар'ї (Панас Мирний, III, 1954, 73); — Охота гірш неволі, як-то кажуть. Неволі немає, та охота велика побіля вас бути (Любов Яновська, I, 1959, 230); Гріли руки пишні дуки Побіля народу (Микола Чернявський, Поезії, 1959, 267); Побіля американського шлагбаума вартового не було (Юрій Яновський, II, 1954, 59); Зібравшися побіля столу, Вони листа свого писали у Запоріжжя, на завод (Ярослав Шпорта, Запоріжці, 1952, 96).
2. присл., рідко. Те саме, що поряд1 1; поблизу. Гора, в ній нора з дверима, побіля товстий явір (Марко Кропивницький, IV, 1959, 129).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 617.
Ілюстрації
|
|
Медіа
Див. також
Схожі слова https://wiki.kubg.edu.ua/Близько https://wiki.kubg.edu.ua/Поблизу
