Відмінності між версіями «Крайчик»
| (не показані 9 проміжних версій ще одного учасника) | |||
| Рядок 5: | Рядок 5: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | |||
| + | 1) КРА́ЙЧИК а, ч. Зменш.-пестл. до край1 1–2. | ||
| + | Остап .. бачив частинку неба ясного й променя сонячного удень, а вночі – купку зірочок.., крайчик .. місяця. (Марко Вовчок) | ||
| + | Лиш крайчик сонця ще світив, Мов зірка з-над лісів темнавих, Як хмари пурпуром спаліли. (І. Франко) | ||
| + | З кошика крайчиком лисніла червонаста воловина. (В. Барка) | ||
| + | Ви знаєте, що я вам крайчик неба прихилив би. (Ірина Вільде) | ||
| + | Горовиць .. присів на крайчик стільця. (Ю. Смолич) | ||
| + | Тут не винесуть грошей із хати, Тут приймають мене за горобця, Дають пампушок або крайчик хлібця. (Д. Павличко) | ||
| + | Якийсь крайчик, острівець, що міг би стати материком, охоплений жахом. (Г. Пагутяк) | ||
| + | Тлумачний словник української мови. Томи 1-10 (А-О́БМІЛЬ) | ||
| + | |||
| + | 2) КРА́ЙЧИК, а, чол. Зменш.-пестл. до край. Остап.. бачив частинку неба ясного й променя сонячного удень, а вночі — купку зірочок.., крайчик.. місяця (Марко Вовчок, I, 1955, 334); Горовиць.. присів на крайчик стільця (Юрій Смолич, Реве та стогне.., 1960, 633). | ||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 322. | ||
| + | |||
| + | 3) Кра́йчик іменник чоловічого роду. | ||
| + | Орфографічний словник української мови | ||
| + | |||
| + | 4) Кра́йчик -а, ч. Зменш.-пестл. до край I 1). Великий тлумачний словник сучасної української мови | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Край.чик.чик.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Край.чик.край.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Stuhl.крайчик.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Крайчик.рука.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
| Рядок 22: | Рядок 41: | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | [[Категорія:Слова 2024 року]] | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]] | ||
| − | + | Практичний словник синонімів української мови. Київ. «Українська книга», 2000 | |
| + | 480 стор. URL: https://kropivnitsky.maup.com.ua/assets/files/praktichnij_slovnik_sinonimiv_ukrajinskoji_movi.pdf (дата звернення 13.04.2024). | ||
| + | |||
| + | Береза Т., Зубрицька І., Зелений Ю. Мова – не калька: словник української мови. Львів : Апріорі, 2015. 664 с. URL: https://shron1.chtyvo.org.ua/Bereza_Taras/Mova_ne_kalka_slovnyk_ukrainskoi_movy.pdf?PHPSESSID=4nehuq842ihuqs45mt140d62s1 (дата звернення 13.04.2024). | ||
Поточна версія на 08:26, 24 квітня 2024
Крайчик, -ка, м. Кончикъ. Бачив крайчик повняка місяцяМВ. III. 58. КРА́ЙЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до край1 1. Остап.. бачив частинку неба ясного й променя сонячного удень, а вночі — купку зірочок.., крайчик.. місяця (Вовчок, І, 1955, 334); Горовиць.. присів на крайчик стільця (Смолич. Реве та стогне.., 1960, 633).
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
1) КРА́ЙЧИК а, ч. Зменш.-пестл. до край1 1–2. Остап .. бачив частинку неба ясного й променя сонячного удень, а вночі – купку зірочок.., крайчик .. місяця. (Марко Вовчок) Лиш крайчик сонця ще світив, Мов зірка з-над лісів темнавих, Як хмари пурпуром спаліли. (І. Франко) З кошика крайчиком лисніла червонаста воловина. (В. Барка) Ви знаєте, що я вам крайчик неба прихилив би. (Ірина Вільде) Горовиць .. присів на крайчик стільця. (Ю. Смолич) Тут не винесуть грошей із хати, Тут приймають мене за горобця, Дають пампушок або крайчик хлібця. (Д. Павличко) Якийсь крайчик, острівець, що міг би стати материком, охоплений жахом. (Г. Пагутяк) Тлумачний словник української мови. Томи 1-10 (А-О́БМІЛЬ)
2) КРА́ЙЧИК, а, чол. Зменш.-пестл. до край. Остап.. бачив частинку неба ясного й променя сонячного удень, а вночі — купку зірочок.., крайчик.. місяця (Марко Вовчок, I, 1955, 334); Горовиць.. присів на крайчик стільця (Юрій Смолич, Реве та стогне.., 1960, 633). Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 322.
3) Кра́йчик іменник чоловічого роду. Орфографічний словник української мови
4) Кра́йчик -а, ч. Зменш.-пестл. до край I 1). Великий тлумачний словник сучасної української мови
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Зовнішні посилання
Практичний словник синонімів української мови. Київ. «Українська книга», 2000 480 стор. URL: https://kropivnitsky.maup.com.ua/assets/files/praktichnij_slovnik_sinonimiv_ukrajinskoji_movi.pdf (дата звернення 13.04.2024).
Береза Т., Зубрицька І., Зелений Ю. Мова – не калька: словник української мови. Львів : Апріорі, 2015. 664 с. URL: https://shron1.chtyvo.org.ua/Bereza_Taras/Mova_ne_kalka_slovnyk_ukrainskoi_movy.pdf?PHPSESSID=4nehuq842ihuqs45mt140d62s1 (дата звернення 13.04.2024).
