Відмінності між версіями «Жирненький»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Жирненький, -а, -е. '''Ум. отъ '''жирний. ''' Категорія:Жи)
 
 
(не показані 11 проміжних версій 2 учасників)
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Жирненький, -а, -е. '''Ум. отъ '''жирний. '''
 
'''Жирненький, -а, -е. '''Ум. отъ '''жирний. '''
 
[[Категорія:Жи]]
 
[[Категорія:Жи]]
 +
 +
 +
==Сучасні словники==
 +
Тлумачення слова у сучасних словниках
 +
 +
'''ЖИРНИЙ''', а, е. 1. З великою кількістю жиру (див . жир1). Жирна баранина парувала поруч на дошці, а Горпина різала її (Тулуб, Людолови, І, 1957, 140); // Замазаний, забруднений жиром; масний. Жирне волосся; // у знач. ім. жирне, ного, с. Їжа з великою кількістю жиру. Він умів добре й з смаком поїсти і їв не все підряд, а в певній послідовності.. Взагалі жирного поменше (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 157).
 +
 +
2. Товстий, гладкий, відгодований (про людей, тварин або частини їх тіла). І щиро куманька свого Карасиками шанувала [Щука], А кіт і не цуравсь сього, Бо жирная мишва вже приїдаться стала (Гл., Вибр., 1957, 141); Мухи роєм носилися над його жирним лицем (Мирний, І, 1954, 292); Всякі ноги - довгі і дебелі, Стрункі й м'язисті, жирні і худі - Проходили повз нього на панелі (Бажан, Роки, 1957, 189); // перен., розм,, рідко. З великою кількістю соку (про рослини); соковитий. Низьке місце, де протікала повесні вода, поросло.. жирною травою (Мирний, І, 1954, 248).
 +
 +
3. перен. З великим вмістом якоїсь речовини. Жирною крейдою на ній [дошці] було витаврувано: «С. Левченко злісний бракороб бригади штампів» (Собко, Любов, 1935, 14); Жирні глини (з вмістом глинистих частинок понад 60 %) для спорудження тіла греблі застосовують тільки в разі крайньої потреби (Довідник сіль. будівельника, 1956, 38); // З великим вмістом поживних речовин. Жирна земля.
 +
 +
4. перен. З товстими лініями. Жирний шрифт.
 +
 +
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 531.
 +
 +
'''Жи́рний''', а, е. Откормленный, жирный. Диво, що жирний бик до роботи привик Волын. г., Ум. Жирне́нький.
 +
 +
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 485.
 +
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Жирненький 1732.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Жирненький 1737.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Жирненький 1738.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Жирненький 1741.jpg|x140px]]
 +
|}
 +
 +
==Медіа==
 +
 +
 +
https://youtu.be/TbsmRHkTs5w?si=cLSyLnFbzNSOFx_-
 +
 +
==Див. також==
 +
 +
==Джерела та література==
 +
 +
==Зовнішні посилання==
 +
 +
[[Категорія: Слова 2024 року]]
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]]

Поточна версія на 09:10, 24 квітня 2024

Жирненький, -а, -е. Ум. отъ жирний.


Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

ЖИРНИЙ, а, е. 1. З великою кількістю жиру (див . жир1). Жирна баранина парувала поруч на дошці, а Горпина різала її (Тулуб, Людолови, І, 1957, 140); // Замазаний, забруднений жиром; масний. Жирне волосся; // у знач. ім. жирне, ного, с. Їжа з великою кількістю жиру. Він умів добре й з смаком поїсти і їв не все підряд, а в певній послідовності.. Взагалі жирного поменше (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 157).

2. Товстий, гладкий, відгодований (про людей, тварин або частини їх тіла). І щиро куманька свого Карасиками шанувала [Щука], А кіт і не цуравсь сього, Бо жирная мишва вже приїдаться стала (Гл., Вибр., 1957, 141); Мухи роєм носилися над його жирним лицем (Мирний, І, 1954, 292); Всякі ноги - довгі і дебелі, Стрункі й м'язисті, жирні і худі - Проходили повз нього на панелі (Бажан, Роки, 1957, 189); // перен., розм,, рідко. З великою кількістю соку (про рослини); соковитий. Низьке місце, де протікала повесні вода, поросло.. жирною травою (Мирний, І, 1954, 248).

3. перен. З великим вмістом якоїсь речовини. Жирною крейдою на ній [дошці] було витаврувано: «С. Левченко злісний бракороб бригади штампів» (Собко, Любов, 1935, 14); Жирні глини (з вмістом глинистих частинок понад 60 %) для спорудження тіла греблі застосовують тільки в разі крайньої потреби (Довідник сіль. будівельника, 1956, 38); // З великим вмістом поживних речовин. Жирна земля.

4. перен. З товстими лініями. Жирний шрифт.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 531.

Жи́рний, а, е. Откормленный, жирный. Диво, що жирний бик до роботи привик Волын. г., Ум. Жирне́нький.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 485.

Ілюстрації

Жирненький 1732.jpg Жирненький 1737.jpg Жирненький 1738.jpg Жирненький 1741.jpg

Медіа

https://youtu.be/TbsmRHkTs5w?si=cLSyLnFbzNSOFx_-

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання