Відмінності між версіями «Вдовин»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(трішки добавив інформації) |
|||
| (не показано 4 проміжні версії 3 учасників) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Вдовин, -на, -не. = Удовин. ''' | '''Вдовин, -на, -не. = Удовин. ''' | ||
[[Категорія:Вд]] | [[Категорія:Вд]] | ||
| − | + | ||
| − | + | ==Сучасні словники== | |
| − | + | Тлумачення слова у сучасних словниках | |
| − | + | ВДО́ВИН (УДО?ВИН), а, е. Який належить удові або властивий їй. І синові за три копи Жупанок купила, Щоб і воно, удовине, До школи ходило (Тарас Шевченко, I, 1951, 232); І вдовине жито поспіло, та нема кому його жати (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 13); Оксана почала розповідати про своє гірке вдовине життя з малими дітьми (Степан Васильченко, II, 1959, 207). | |
| − | + | ||
| − | + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 312. | |
| − | + | ==Ілюстрації== | |
| − | + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | |
| − | + | |- valign="top" | |
| − | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |
| − | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |
| − | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |
| − | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |
| − | + | |} | |
| − | + | ||
| − | + | ==Медіа== | |
| − | + | ||
| − | + | ==Див. також== | |
| − | + | ||
| − | + | ==Джерела та література== | |
| − | + | ||
| − | + | ==Зовнішні посилання== | |
| − | } | + | |
| − | + | [[Категорія: Слова 2024 року]] | |
| − | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]] | |
| − | + | ||
Поточна версія на 07:36, 24 квітня 2024
Вдовин, -на, -не. = Удовин.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках ВДО́ВИН (УДО?ВИН), а, е. Який належить удові або властивий їй. І синові за три копи Жупанок купила, Щоб і воно, удовине, До школи ходило (Тарас Шевченко, I, 1951, 232); І вдовине жито поспіло, та нема кому його жати (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 13); Оксана почала розповідати про своє гірке вдовине життя з малими дітьми (Степан Васильченко, II, 1959, 207).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 312.
Ілюстрації
|
|
|
|
