Відмінності між версіями «Стукати»
| (не показано 11 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | [http://sum.in.ua/s/stukaty Академічний тлумачний словник української мови] | |
| + | |||
| + | '''''СТУКАТИ''''' | ||
| + | |||
| + | 1.'''Створювати стук, шум при ударах, поштовхах, коливаннях, розривах і т. ін.''' | ||
| + | Довгий широкий маятник коло стінного годинникар тихо стукав серед страшної тиші (Нечуй-Левицький, II, 1956, 79); Десь далеко стукає калатало нічного сторожа (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 415); Чує [мати], в хаті хтось стукав лядою (Іван Цюпа, Три явори, 1958, 9); * Образно. — Гармати — то ґрунт, — стукав своїм дерев'яним голосом генерал. — Поставлю дві гармати.., і маємо весь Львів у руках (Іван Франко, III, 1950, 319); | ||
| + | |||
| + | '''// З силою ударяти, бити по чому-небудь.''' | ||
| + | Корній сам співав дужим голосом, зсунувши брови та від часу до часу стукаючи кулаком по столі (Леся Українка, III, 1952, 561); Дзвонить більярд професор-голова. Стукає дзвоником по столу (Олександр Довженко, I, 1958, 48); | ||
| + | |||
| + | '''// Ударяючи в двері, вікно і т. ін., сповіщати про що-небудь, подавати стуком умовний сигнал.''' | ||
| + | Сплять, видно. Треба стукати в кухонне вікно, щоб одсунули, — подумав він, уступаючи в двір (Панас Мирний, III, 1954, 220); Цього року ще й жайворонки не затремтіли над засніженими полями, а кінські голови і прикажчицькі морди вже сновигали попідвіконню і стукали в середохрестя рам окоренками нагайок: — Гей, люди! Економія вже пише контракти! (Михайло Стельмах, I, 1962, 186); * Образно. Смутна звістка обходила село, стукала тремтячими пальцями у вікна, викликала ладоських селян на занесені снігом вулички (Іван Микитенко, II, 1957, 309); Світанок стукав у скло Рожевим пальцем (Максим Рильський, II, 1946, 118); | ||
| + | |||
| + | '''// Падаючи або торкаючись, ударяти по чому-небудь (про вітер, дощ і т. ін.).''' | ||
| + | Стука дощ у кришу [дах] (Павло Грабовський, I, 1959, 339); Вітерець гойдав суху гіллячку клена, і вона стукала в шибку, немов дятел: тук-тук (Микола Зарудний, Світло, 1961, 67); | ||
| + | |||
| + | '''// Те саме, що стріляти.''' | ||
| + | Десь далеко дуже швидко, наче наввипередки, стукали зенітки (Леонід Первомайський, Дикий мед, 1963, 157); | ||
| + | |||
| + | '''// перен., розм. Друкувати на друкарській машинці;''' | ||
| + | |||
| + | '''// перен., розм. Минати, сповнюватися (про вік).''' | ||
| + | Професор гірко осміхнувся своїм думкам.. Минає сімдесят один рік! На жаль — не обминає. Стукає! Найдошкульніше слово серед інших слів. З кожною річницею стукав міцніше (Іван І. Волошин, Місячне срібло, 1961, 50). | ||
| + | |||
| + | [http://slovopedia.org.ua/49/53409/361650.html Фразеологічний словник української мови] | ||
| + | |||
| + | '''''СТУКАТИ''''' | ||
| + | |||
| + | '''сту́кати / посту́кати у две́рі''' до кого і без додатка. 1. Звертатися до кого-небудь з якимось проханням, добиватися чогось. — Не сидіть, '''стукайте''', Петре, в '''двері''' до начальства, видадуть ордер (З газети); Уже тепер маємо чим похвалитися. За кількома нашими винаходами і закордон '''стукає''' до нас '''у двері''' по ліцензії (З газети). 2. Наближатися. Кінчався серпень. Осінь '''у двері стукала''' (Є. Куртяк); — Минулося нещастя… Та нова біда постукала у двері. Не та, кажуть, біда, котра до обори прийшла, а та біда, що з обори не йде (В. Большак). | ||
| + | |||
| + | '''сту́кнуло в го́лову''' кому і без додатка. У когось раптово виникла думка щось зробити, вирішити. Тут, видно, гірше, ніж там, звідки приїхав. .. І знов '''стукнуло в голову''' те саме настирливе питання, що вже забувалось: як воно буде? (М. Коцюбинський); // Ритмічно, постійно з’являтися, спливати у свідомості. '''сту́кати молотко́м в го́лову (в голові́)'''. “Відвезуть, відвезуть, відвезуть”, — '''стукало''' щось '''молотком в її голові''' за кожним кроком, коли вона поспішала до Івана (М. Коцюбинський). | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[ | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:2023-11-12-12-30-24-507.jpg|x155px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[ | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:pexels-photo-13432283.jpg|x155px]] |
| − | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:woodpecker.jpg|x155px]] | |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[ | + | |
|} | |} | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| − | + | {{#ev:youtube|lMoloUg8QpY}} | |
| − | + | {{#ev:youtube|eIxcB6ccF5E}} | |
| − | + | ||
| − | |||
| − | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | [[Категорія:Слова 2024 року]] |
| − | [[Категорія:Слова | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] |
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2024 року/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
Поточна версія на 17:54, 23 квітня 2024
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник української мови
СТУКАТИ
1.Створювати стук, шум при ударах, поштовхах, коливаннях, розривах і т. ін. Довгий широкий маятник коло стінного годинникар тихо стукав серед страшної тиші (Нечуй-Левицький, II, 1956, 79); Десь далеко стукає калатало нічного сторожа (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 415); Чує [мати], в хаті хтось стукав лядою (Іван Цюпа, Три явори, 1958, 9); * Образно. — Гармати — то ґрунт, — стукав своїм дерев'яним голосом генерал. — Поставлю дві гармати.., і маємо весь Львів у руках (Іван Франко, III, 1950, 319);
// З силою ударяти, бити по чому-небудь. Корній сам співав дужим голосом, зсунувши брови та від часу до часу стукаючи кулаком по столі (Леся Українка, III, 1952, 561); Дзвонить більярд професор-голова. Стукає дзвоником по столу (Олександр Довженко, I, 1958, 48);
// Ударяючи в двері, вікно і т. ін., сповіщати про що-небудь, подавати стуком умовний сигнал. Сплять, видно. Треба стукати в кухонне вікно, щоб одсунули, — подумав він, уступаючи в двір (Панас Мирний, III, 1954, 220); Цього року ще й жайворонки не затремтіли над засніженими полями, а кінські голови і прикажчицькі морди вже сновигали попідвіконню і стукали в середохрестя рам окоренками нагайок: — Гей, люди! Економія вже пише контракти! (Михайло Стельмах, I, 1962, 186); * Образно. Смутна звістка обходила село, стукала тремтячими пальцями у вікна, викликала ладоських селян на занесені снігом вулички (Іван Микитенко, II, 1957, 309); Світанок стукав у скло Рожевим пальцем (Максим Рильський, II, 1946, 118);
// Падаючи або торкаючись, ударяти по чому-небудь (про вітер, дощ і т. ін.). Стука дощ у кришу [дах] (Павло Грабовський, I, 1959, 339); Вітерець гойдав суху гіллячку клена, і вона стукала в шибку, немов дятел: тук-тук (Микола Зарудний, Світло, 1961, 67);
// Те саме, що стріляти. Десь далеко дуже швидко, наче наввипередки, стукали зенітки (Леонід Первомайський, Дикий мед, 1963, 157);
// перен., розм. Друкувати на друкарській машинці;
// перен., розм. Минати, сповнюватися (про вік). Професор гірко осміхнувся своїм думкам.. Минає сімдесят один рік! На жаль — не обминає. Стукає! Найдошкульніше слово серед інших слів. З кожною річницею стукав міцніше (Іван І. Волошин, Місячне срібло, 1961, 50).
Фразеологічний словник української мови
СТУКАТИ
сту́кати / посту́кати у две́рі до кого і без додатка. 1. Звертатися до кого-небудь з якимось проханням, добиватися чогось. — Не сидіть, стукайте, Петре, в двері до начальства, видадуть ордер (З газети); Уже тепер маємо чим похвалитися. За кількома нашими винаходами і закордон стукає до нас у двері по ліцензії (З газети). 2. Наближатися. Кінчався серпень. Осінь у двері стукала (Є. Куртяк); — Минулося нещастя… Та нова біда постукала у двері. Не та, кажуть, біда, котра до обори прийшла, а та біда, що з обори не йде (В. Большак).
сту́кнуло в го́лову кому і без додатка. У когось раптово виникла думка щось зробити, вирішити. Тут, видно, гірше, ніж там, звідки приїхав. .. І знов стукнуло в голову те саме настирливе питання, що вже забувалось: як воно буде? (М. Коцюбинський); // Ритмічно, постійно з’являтися, спливати у свідомості. сту́кати молотко́м в го́лову (в голові́). “Відвезуть, відвезуть, відвезуть”, — стукало щось молотком в її голові за кожним кроком, коли вона поспішала до Івана (М. Коцюбинський).
Ілюстрації
|
|
|
