Відмінності між версіями «Шелюга»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| (не показано одну проміжну версію цього учасника) | |||
| Рядок 18: | Рядок 18: | ||
| − | + | [[Категорія:Слова 2024 року]] | |
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
| − | [[Категорія:Слова | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2024 року/Факультет права та міжнародних відносин]] |
Поточна версія на 16:52, 23 квітня 2024
'Шелюга, нар. См. '
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках: 1. Верба гостролиста. Гріло сонце, пахло рікою, розпареним листям шелюги і молоденьких осичок (Іван Сенченко, Опов., 1959, 129); Хвилин з десять ідемо піском, вкритим густими кущами шелюги (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 65).
Червона шелюга — червоний верболіз; красноталь. Червона шелюга, верболіз і верби молоді заступили перед сонцем цю ріку давню, ніби навмисне, щоб не висохла, — така вона мілка влітку — прославлена Збруч-ріка! (Григорій Косинка, Новели, 1962, 116); Чимдалі ширшало розмите земснарядом озеро, підрізані береги разом з травою, з кущами червоної шелюги величезними скибами западали й тонули в ньому (Семен Журахович, Вечір.., 1958, 105).
2. збірн. Зарості верби гостролистої. Праворуч під вербами річка леліє, Ліворуч у шелюзі гребля біліє (Іван Вирган, В розповні літа, 1959, 147); Зашелестіли кущі, з шелюги, мовби вовна з мішка, висипали люди в кучматих шапках, коротких кожушках без рукавів (Літературна Україна, 19.XI 1968, 4).
Ілюстрації
|
Джерела та література |
