Відмінності між версіями «Порадити»
| (не показано 16 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | |||
| − | |||
| + | [[Категорія:По]] | ||
| + | ПОРА́ДИТИ | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
ПОРА́ДИТИ, джу, диш, док. | ПОРА́ДИТИ, джу, диш, док. | ||
| − | 1. перех. і неперех., кому, рідше кого і без додатка. Навчити, підказати, як треба діяти, що робити в яких-небудь обставинах, до кого звернутися і т. ін.; дати пораду, допомогти радою. Порадь, мати, що діяти, Ой чи жити, чи вмирати? Порадь, моя мати! (Степан Руданський, Тв., 1959, 128); Я.. нічого порадити тобі не могла, бо я не вмію радити, а тільки розуміти і співчувати (Леся Українка, V, 1956, 345); Сусіди порадили Чайчисі піти у волость: мають же чимсь запомогти стару людину (Михайло Стельмах, I, 1962, 211); — Поможи, порадь мене, як побороти страждання? (Олександр Довженко, I, 1958, 350); — Я вам.. можу й адвоката порадити. — О, будь ласка. Я вам дуже вдячна (Петро Дорошко, Не повтори.., 1968, 86); | + | [http://sum.in.ua/s/bdzhola '''Порадити''']1. перех. і неперех., кому, рідше кого і без додатка. Навчити, підказати, як треба діяти, що робити в яких-небудь обставинах, до кого звернутися і т. ін.; дати пораду, допомогти радою. Порадь, мати, що діяти, Ой чи жити, чи вмирати? Порадь, моя мати! (Степан Руданський, Тв., 1959, 128); Я.. нічого порадити тобі не могла, бо я не вмію радити, а тільки розуміти і співчувати (Леся Українка, V, 1956, 345); Сусіди порадили Чайчисі піти у волость: мають же чимсь запомогти стару людину (Михайло Стельмах, I, 1962, 211); — Поможи, порадь мене, як побороти страждання? (Олександр Довженко, I, 1958, 350); — Я вам.. можу й адвоката порадити. — О, будь ласка. Я вам дуже вдячна (Петро Дорошко, Не повтори.., 1968, 86); |
// тільки кого. Наставити на добрий розум. — Хто ж і порадить сироту, — одказують старі козачки, — як не ми? (Марко Вовчок, I, 1955, 25); [Диякон:] Ось тут прийшли до тебе вбогі духом, благаючи рятунку і поради. Хто порятує їх? Хто їх порадить? (Леся Українка, II, 1951, 493); | // тільки кого. Наставити на добрий розум. — Хто ж і порадить сироту, — одказують старі козачки, — як не ми? (Марко Вовчок, I, 1955, 25); [Диякон:] Ось тут прийшли до тебе вбогі духом, благаючи рятунку і поради. Хто порятує їх? Хто їх порадить? (Леся Українка, II, 1951, 493); | ||
// чому, на що, проти чого і без додатка. Знайти вихід із скрутного становища; зарадити. Крутиться Лисичка, заскакує відси й відти довкола горнятка, — нічого не порадить (Іван Франко, IV, 1950, 57); З моєю ногою можна б жити в згоді, хоч зовсім бути такою, як у людей, вона не може,.. бо все-таки в ній кості вже не так стоять, як треба, і сьому порадити не можна (Леся Українка, V, 1956, 438); | // чому, на що, проти чого і без додатка. Знайти вихід із скрутного становища; зарадити. Крутиться Лисичка, заскакує відси й відти довкола горнятка, — нічого не порадить (Іван Франко, IV, 1950, 57); З моєю ногою можна б жити в згоді, хоч зовсім бути такою, як у людей, вона не може,.. бо все-таки в ній кості вже не так стоять, як треба, і сьому порадити не можна (Леся Українка, V, 1956, 438); | ||
// Надати якусь допомогу. Про гроші не турбуйтеся, якось ми порадили б в разі потреби (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 399). | // Надати якусь допомогу. Про гроші не турбуйтеся, якось ми порадили б в разі потреби (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 399). | ||
| − | Порадити собі (рідше себе) — те саме, що Знайти [собі] раду (див. знаходити). Не бачила [Ганна], яким способом могла порадити собі, але вірила, що ще може все на добре повернутися (Борис Грінченко, II, 1963, 110); Вона привикла дома, що її батько про все старався, усім завідував, у найскрутнішій справі вмів собі порадити (Лесь Мартович, Тв., 1954, 355); — Ти вже сама себе порадиш (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 100). | + | |
| + | Порадити собі (рідше себе) — те саме, що Знайти [собі] раду (див. знаходити). Не бачила [Ганна], яким способом могла порадити собі, але вірила, що ще може все на добре повернутися (Борис Грінченко, II, 1963, 110); Вона привикла дома, що її батько про все старався, усім завідував, у найскрутнішій справі вмів собі порадити (Лесь Мартович, Тв., 1954, 355); — Ти вже сама себе порадиш (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 100). | ||
2. неперех., рідко. Обміркувати, вирішити щось спільно з ким-небудь; порадитися. На селі Зобралася [зібралася] громада радить, Ного голить у москалі, Порадили громадою (Тарас Шевченко, II, 1963, 272). | 2. неперех., рідко. Обміркувати, вирішити щось спільно з ким-небудь; порадитися. На селі Зобралася [зібралася] громада радить, Ного голить у москалі, Порадили громадою (Тарас Шевченко, II, 1963, 272). | ||
| Рядок 17: | Рядок 18: | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
| − | + | [[Файл:екннмр.png]] | |
| − | + | [[Файл:205178478_212110807452138_3884435824539919231_n.jpg]] | |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| + | |||
| + | {{#ev:youtube| 2Irlug4wmmQ}} | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
| + | ===Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка=== | ||
| + | ====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B0 Допомога]==== | ||
| + | ====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B0 Порада]==== | ||
| + | ====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8 Радити]==== | ||
| − | == | + | ==Підготував(ла)== |
| + | [[Atklym.fpmv23]] | ||
| − | |||
| − | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] |
| − | [[Категорія:Слова | + | [[Категорія:Слова 2024 року]] |
Поточна версія на 16:11, 23 квітня 2024
ПОРА́ДИТИ
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках ПОРА́ДИТИ, джу, диш, док.
Порадити1. перех. і неперех., кому, рідше кого і без додатка. Навчити, підказати, як треба діяти, що робити в яких-небудь обставинах, до кого звернутися і т. ін.; дати пораду, допомогти радою. Порадь, мати, що діяти, Ой чи жити, чи вмирати? Порадь, моя мати! (Степан Руданський, Тв., 1959, 128); Я.. нічого порадити тобі не могла, бо я не вмію радити, а тільки розуміти і співчувати (Леся Українка, V, 1956, 345); Сусіди порадили Чайчисі піти у волость: мають же чимсь запомогти стару людину (Михайло Стельмах, I, 1962, 211); — Поможи, порадь мене, як побороти страждання? (Олександр Довженко, I, 1958, 350); — Я вам.. можу й адвоката порадити. — О, будь ласка. Я вам дуже вдячна (Петро Дорошко, Не повтори.., 1968, 86); // тільки кого. Наставити на добрий розум. — Хто ж і порадить сироту, — одказують старі козачки, — як не ми? (Марко Вовчок, I, 1955, 25); [Диякон:] Ось тут прийшли до тебе вбогі духом, благаючи рятунку і поради. Хто порятує їх? Хто їх порадить? (Леся Українка, II, 1951, 493); // чому, на що, проти чого і без додатка. Знайти вихід із скрутного становища; зарадити. Крутиться Лисичка, заскакує відси й відти довкола горнятка, — нічого не порадить (Іван Франко, IV, 1950, 57); З моєю ногою можна б жити в згоді, хоч зовсім бути такою, як у людей, вона не може,.. бо все-таки в ній кості вже не так стоять, як треба, і сьому порадити не можна (Леся Українка, V, 1956, 438); // Надати якусь допомогу. Про гроші не турбуйтеся, якось ми порадили б в разі потреби (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 399).
Порадити собі (рідше себе) — те саме, що Знайти [собі] раду (див. знаходити). Не бачила [Ганна], яким способом могла порадити собі, але вірила, що ще може все на добре повернутися (Борис Грінченко, II, 1963, 110); Вона привикла дома, що її батько про все старався, усім завідував, у найскрутнішій справі вмів собі порадити (Лесь Мартович, Тв., 1954, 355); — Ти вже сама себе порадиш (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 100).
2. неперех., рідко. Обміркувати, вирішити щось спільно з ким-небудь; порадитися. На селі Зобралася [зібралася] громада радить, Ного голить у москалі, Порадили громадою (Тарас Шевченко, II, 1963, 272).
3. перех. і без додатка, розм., рідко. Підтримати порадою, втішити кого-небудь. — Чому ти, Чіпко, не одружишся? — Хіба воно краще? — Авжеж, краще. Жінка привітає, порадить, розважить... (Панас Мирний, I, 1949, 326); Батько посміхається, сиві вуса гладить: Добрим словом випало діточок порадить (Ігор Муратов, Трибуна, 1950, 61).
Ілюстрації
