Відмінності між версіями «Авряк»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Сучасні словники)
 
(не показано 32 проміжні версії 7 учасників)
Рядок 1: Рядок 1:
'''Авря́к, -ка́,''' ''м.'' Баранъ, оставляемый на плодъ. Екатериносл. г. ''Бач, який кучерявий баранчик, — треба на авряки кинути.'' Мнж. 175.
+
'''АВРЯ́К, -ка́,''' ''м.'' Баранъ, оставляемый на плодъ. Екатериносл. г. ''Бач, який кучерявий баранчик, — треба на авряки кинути.'' Мнж. 175.
 +
[[Категорія:Ав]]
 +
 
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2024 року/Факультет музичного мистецтва і хореографії]]
  
 
==Сучасні словники==
 
==Сучасні словники==
===
+
Тлумачення слова у сучасних словниках:
ПТАШКА, и, жін.
+
  
1. Зменш.-пестл. до птах 1 і птаха. Всяка пташка своє гніздо знає (Номис, 1864, № 9480); Пташки співають голосно, І річечка блищить (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 175); — А доки ми оце будемо протирати очі? .. Рання пташка дзьобик набиває, а пізня очиці протирає (Нечуй-Левицький, I, 1956, 129); — Сьогодні ж ранком пташка билася у вікно, так і думала [Катерина], що від Івася звістка буде (Степан Чорнобривець, Визволення, 1949, 120); Коли Іван доспівав пісню, Хлипало, не давши в'язням опам'ятатися, озвався з-за дверей украдливо: — Рано пташка заспівала, коли б кішечка не вкрала... (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 154);  * Образно. Відчинивши хвіртку до свого двору, Георге розводить руки і ловить свою чорняву пташку, що летить до нього, не відчуваючи землі (Михайло Чабанівський, Балкан. весна, 1960, 274);  * У порівняннях. А Настуся по садочку Пташкою літає (Тарас Шевченко, II, 1963, 188); Поспішаючи до школи, щебечуть діти, як пташки (Володимир Сосюра, II, 1958, 495);
+
'''[http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/ua/elib.exe?Z21ID=&I21DBN=UKRLIB&P21DBN=UKRLIB&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=online_book&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=FF=&S21STR=ukr0000728_1 Великий тлумачний словник сучасної української мови]'''
// збірн. Птахи. [Кобзар:] І звірина спить у лісі, пташка — в діброві, рослина — у полі... (Панас Мирний, V, 1955, 110); Артем Сидорович навчив Данила любити землю і травинку, воду і пташку (Олександр Копиленко, Лейтенанти, 1947, 115);
+
// У пестливому звертанні до дитини, дівчини, жінки. — Бабусенько! Скажи де я? — В Лебедині, моя пташко, Не вставай: ти хвора (Тарас Шевченко, I, 1963, 127); [Хведоска:] Як ти сказав мені біля воріт? [Роман:] Пташко моя! (Марко Кропивницький, II, 1958, 53).
+
♦ Битися як пташка див. битися.
+
  
2. перен., розм., ірон. Те саме, що птах 2. — Та оце, мабуть, чи не сама Наталія Андріївна! «Побачу, що то за пташку Марко впіймав», — думаю (Степан Васильченко, II, 1959, 310).  
+
'''АВРЯ́К''', а, чол., діал. Баран-самець, якого залишають в отарі на розплід. ''Багато лексичного матеріалу із збірки Манжури взяв до свого словника Б. Грінченко з посиланням на це джерело ( напр., слова авряк , валюшень, дуб, подімство та ін.)'' (П. Горецький, Історія української лексикографії)
♦ Не нашого пера пташка див. перо; Пташка божа — безтурботна людина. Такою зросла ця, так би мовити, божа пташка під.. батьківськими крилами (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 23).  
+
 
+
3. розм. Позначка на папері у вигляді двох рисок, що утворюють гострий кут, звернений донизу. Схвильований і червоний з напруги.. Кривенко твердим, як цвях, олівцем карбував пташки над прізвищами тих, що вже явилися (Іван Микитенко, II, 1957, 513).
+
Тлумачення слова у сучасних словниках
+
  
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Авряк3.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Авряк2.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]  
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:DA9722E8-7E6A-4458-98AD-.jpeg|x140px]]  
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Авряк1.jpeg|x140px]]
 
|}
 
|}
==Медіа==
 
  
 
==Див. також==
 
==Див. також==
 
+
*Аврюшник
 
==Джерела та література==
 
==Джерела та література==
 
+
* [http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/36-avrjak.html#show_point Словарь української мови (Б. Грінченко)]
==Зовнішні посилання==
+
* [http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/ua/elib.exe?Z21ID=&I21DBN=UKRLIB&P21DBN=UKRLIB&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=online_book&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=FF=&S21STR=ukr0000728_1 Великий тлумачний словник сучасної української мови (ВТССУМ)]
 
+
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
+
[[Категорія:Ав]]
+

Поточна версія на 15:01, 21 квітня 2024

АВРЯ́К, -ка́, м. Баранъ, оставляемый на плодъ. Екатериносл. г. Бач, який кучерявий баранчик, — треба на авряки кинути. Мнж. 175.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках:

Великий тлумачний словник сучасної української мови

АВРЯ́К, а, чол., діал. Баран-самець, якого залишають в отарі на розплід. Багато лексичного матеріалу із збірки Манжури взяв до свого словника Б. Грінченко з посиланням на це джерело ( напр., слова авряк , валюшень, дуб, подімство та ін.) (П. Горецький, Історія української лексикографії)

Ілюстрації

Авряк3.jpeg Авряк2.jpeg DA9722E8-7E6A-4458-98AD-.jpeg Авряк1.jpeg

Див. також

  • Аврюшник

Джерела та література