Відмінності між версіями «Збаня»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(Створена сторінка: '''Збаня́, -ня́ти, '''''с. ''1) Маленькій жбанъ. Ум. '''Збанятко. '''Каменец. у. 2) мн. Раст. Campanula ranunculo...) |
|||
(не показані 10 проміжних версій 2 учасників) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Збаня́, -ня́ти, '''''с. ''1) Маленькій жбанъ. Ум. '''Збанятко. '''Каменец. у. 2) мн. Раст. Campanula ranunculoides. Вх. Пч. 1. 9. | '''Збаня́, -ня́ти, '''''с. ''1) Маленькій жбанъ. Ум. '''Збанятко. '''Каменец. у. 2) мн. Раст. Campanula ranunculoides. Вх. Пч. 1. 9. | ||
[[Категорія:Зб]] | [[Категорія:Зб]] | ||
+ | |||
+ | |||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
+ | |||
+ | ===[https://sum.in.ua/ Словник української мови в 11-томах]=== | ||
+ | ЗБАНЯ́, я́ти, с., діал. Невеликий дзбан. * У порівн. Молодиця, молодая. Тлуста, уродлива; Груди білі — як збанята; Сама чорнобрива (Рудан., Тв., 1956, 125). | ||
+ | |||
+ | ===[https://goroh.pp.ua/ Онлайн-бібліотека "ГОРОХ"]=== | ||
+ | * ''Взяла [Ганнуся] .. збаня .., набрала води з коновки та й запитала: – Чи підливати, дідуню?'' (М. Устиянович) | ||
+ | * ''У хатині бриніли мухи. Сідали на хліб та й їли, залізали в збаня та й воду пили.'' (В. Стефаник) | ||
+ | * ''Молодиця, молодая. Тлуста, уродлива; Груди білі – як збанята; Сама чорнобрива.'' (С. Руданський) | ||
+ | [https://slovnyk.ua/ '''<big>Тлумачний словник української мов</big><big>и</big>'''] | ||
+ | |||
+ | '''Збан''' - іменник, чоловічий рід, неістота. | ||
+ | |||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Dzban200424.jpg|x140px]] | ||
+ | |} | ||
+ | |||
+ | ==Медіа== | ||
+ | |||
+ | ==Див. також== | ||
+ | ==Приказки, мовні звороти== | ||
+ | * До пори ''жбан'' воду носить. | ||
+ | * До часу ''збан'' воду носить та людей пити просить. | ||
+ | * Доти ''збанок'' воду носить, доки йому вухо не урветься. | ||
+ | * Хоч на мені жупан дран, єсть у мене грошей ''джбан''. | ||
+ | |||
+ | ==Джерела та література== | ||
+ | |||
+ | ==Зовнішні посилання== | ||
+ | https://www.facebook.com/watch/?v=505587143536308 | ||
+ | |||
+ | ==Дзбан== | ||
+ | ===[https://sum.in.ua/ Словник української мови в 11-томах]=== | ||
+ | |||
+ | # Дзбан, джбан, розм. жбан (біл. гладыш, збан, горлач, русин. кантув) — глекоподібний глиняний, дерев'яний або металевий посуд для води, молока, квасу. Має округлу у нижній частині форму і циліндричний верх, може мати ручку-вушко (такі посудини частіше називають глеками). Діалектна назва — «збан» («збанок», «збанка»), у Київській Русі аналогічні посудини відомі як «корчага». | ||
+ | # Слово джбан походить від прасл. *čьbanъ, пов'язаного з *kubъ («кубок», «келих»). | ||
+ | |||
+ | ''Варіант '''дзбан''' | ||
+ | запозичено з польської мови — від пол. dzban (< czban).'' | ||
+ | |||
+ | Дзбани на жердинах плоту — одна зі складових образу типової східноукраїнської і південноросійської оселі XIX—XX ст. | ||
+ | |||
+ | |||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет української філології, культури і мистецтва]] | ||
+ | |||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2024 року/Факультет української філології, культури і мистецтва]] | ||
+ | |||
+ | [[Категорія:Слова 2024 року]] |
Поточна версія на 16:18, 20 квітня 2024
Збаня́, -ня́ти, с. 1) Маленькій жбанъ. Ум. Збанятко. Каменец. у. 2) мн. Раст. Campanula ranunculoides. Вх. Пч. 1. 9.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Словник української мови в 11-томах
ЗБАНЯ́, я́ти, с., діал. Невеликий дзбан. * У порівн. Молодиця, молодая. Тлуста, уродлива; Груди білі — як збанята; Сама чорнобрива (Рудан., Тв., 1956, 125).
Онлайн-бібліотека "ГОРОХ"
- Взяла [Ганнуся] .. збаня .., набрала води з коновки та й запитала: – Чи підливати, дідуню? (М. Устиянович)
- У хатині бриніли мухи. Сідали на хліб та й їли, залізали в збаня та й воду пили. (В. Стефаник)
- Молодиця, молодая. Тлуста, уродлива; Груди білі – як збанята; Сама чорнобрива. (С. Руданський)
Тлумачний словник української мови
Збан - іменник, чоловічий рід, неістота.
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Приказки, мовні звороти
- До пори жбан воду носить.
- До часу збан воду носить та людей пити просить.
- Доти збанок воду носить, доки йому вухо не урветься.
- Хоч на мені жупан дран, єсть у мене грошей джбан.
Джерела та література
Зовнішні посилання
https://www.facebook.com/watch/?v=505587143536308
Дзбан
Словник української мови в 11-томах
- Дзбан, джбан, розм. жбан (біл. гладыш, збан, горлач, русин. кантув) — глекоподібний глиняний, дерев'яний або металевий посуд для води, молока, квасу. Має округлу у нижній частині форму і циліндричний верх, може мати ручку-вушко (такі посудини частіше називають глеками). Діалектна назва — «збан» («збанок», «збанка»), у Київській Русі аналогічні посудини відомі як «корчага».
- Слово джбан походить від прасл. *čьbanъ, пов'язаного з *kubъ («кубок», «келих»).
Варіант дзбан запозичено з польської мови — від пол. dzban (< czban).
Дзбани на жердинах плоту — одна зі складових образу типової східноукраїнської і південноросійської оселі XIX—XX ст.