Відмінності між версіями «Шпуряти»
(→Джерела та література) |
(→Джерела та література) |
||
| Рядок 42: | Рядок 42: | ||
"Історія української мови" І. Виноградова: https://www.olx.ua/uk/hobbi-otdyh-i-sport/knigi-zhurnaly/q-%D1%8D%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%8F-%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0/ | "Історія української мови" І. Виноградова: https://www.olx.ua/uk/hobbi-otdyh-i-sport/knigi-zhurnaly/q-%D1%8D%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%8F-%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0/ | ||
"Лексикологія української мови" М. Лукашевича: http://labs.journ.knu.ua/mova/wp-content/uploads/2020/09/Iryna-Marynenko-LEKSYKOLOHIYA-UKRAYINS-KOYI-MOVY-PRAKTYKUM.pdf | "Лексикологія української мови" М. Лукашевича: http://labs.journ.knu.ua/mova/wp-content/uploads/2020/09/Iryna-Marynenko-LEKSYKOLOHIYA-UKRAYINS-KOYI-MOVY-PRAKTYKUM.pdf | ||
| + | Словник української мови в 11 томах (СУМ-11): http://ukrlit.org/slovnyk/slovnyk_ukrainskoi_movy_v_11_tomakh | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
Версія за 10:33, 20 квітня 2024
Шпуряти, -ряю, -єш, гл. = Шпурляти. Ном. № 13420. Зазвичай, ми можемо сказати : "Петро любить шпуряти свої черевики через вікно". Тобто, це слово означає дію щось кинути, закинути, різко і нестримно. Кидати щось кудись без певної мети.
Приклади: "Вітер шпурнув гілки дерев у різні боки." "Хвилі шпурнули човен на берег." "Доля шпурнула його в цю невідому країну." Приклади з творів сучасних українських письменників:
"Тіні забутих предків" М. Коцюбинського: "Вітер шпурнув гілки дерев у різні боки." "Солодка Даруся" М. Матіос: "Вона шпурнула сумку на стілець і впала на ліжко." "Забіг" Ю. Андруховича: "Він шпурнув погляд на годинник, час невблаганно йшов."
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках шпуряти — див. кидати Словник синонімів Вусика шпуряти — ШПУРЯ́ТИ, я́ю, я́єш, і ШПУРЯ́ТИ а́ю, а́єш, недок., ШПУ́РИТИ, рю, риш, док., чим, у що, діал. Протикати що-небудь чимось гострим, шукаючи щось. Словник української мови у 20 томах шпуряти — шпуря́ти дієслово недоконаного виду шпурляти діал. Орфографічний словник української мови шпуряти — КИ́НУТИ кого, що (помахом руки, рук змусити летіти, падати або змусити летіти з метою влучити в когось, щось і т. ін.), МЕТНУ́ТИ, ШПУРНУ́ТИ розм., ЖБУРНУ́ТИ розм., ЖБУ́РИТИ розм., ШВИРГНУ́ТИ розм., ШВИРГОНУ́ТИ підсил. розм., ШВА́РКНУТИ розм. Словник синонімів української мови шпуряти — ШПУРЯ́ТИ, яю, яє́ш, недок., ШПУ́РИТИ, рю, риш, док., перех., діал.. Шпурляти. Та й шпурив [цар] острий палаш молодцеві у грудь (Федьк., І, 1960, 101). Словник української мови в 11 томах шпуряти — Шпуряти, -ряю, -єш гл. = шпурляти. Ном. № 13420. Словник української мови Грінченка
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Вживання слова "шпуряти" може варіюватися залежно від жанру, стилю та індивідуальної манери автора. У деяких випадках воно може використовуватися з іронічним або саркастичним підтекстом. Шпуряння може бути важливим інструментом для створення динамічного сюжету, розкриття характерів персонажів та передачі авторського задуму.
Джерела та література
"Історія української мови" І. Виноградова: https://www.olx.ua/uk/hobbi-otdyh-i-sport/knigi-zhurnaly/q-%D1%8D%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%8F-%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0/ "Лексикологія української мови" М. Лукашевича: http://labs.journ.knu.ua/mova/wp-content/uploads/2020/09/Iryna-Marynenko-LEKSYKOLOHIYA-UKRAYINS-KOYI-MOVY-PRAKTYKUM.pdf Словник української мови в 11 томах (СУМ-11): http://ukrlit.org/slovnyk/slovnyk_ukrainskoi_movy_v_11_tomakh
