Відмінності між версіями «Лижкарь»
| (не показані 8 проміжних версій 2 учасників) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | == | + | ==Визначення== |
| − | + | ЛИЖКАРЬ, -я, чоловічий рід | |
| − | + | ||
1. Той, хто займається виготовленням ложок, дерев'яного посуду. | 1. Той, хто займається виготовленням ложок, дерев'яного посуду. | ||
| Рядок 17: | Рядок 16: | ||
Різноманітності звуків музикант домагається, роблячи паралельно удари об підлогу, тіло, інші поверхні. Лижкарі використовують безліч прийомів: найпростіші, доступні новачкам, складні, що вимагають досвіду, регулярних тренувань. | Різноманітності звуків музикант домагається, роблячи паралельно удари об підлогу, тіло, інші поверхні. Лижкарі використовують безліч прийомів: найпростіші, доступні новачкам, складні, що вимагають досвіду, регулярних тренувань. | ||
| − | == | + | ==Сучасні словники== |
| − | + | [https://sum.in.ua/s/Lozhkar Словник української мови] | |
| − | + | ЛОЖКА́Р, я, чол. | |
1. Майстер, що виробляв ложки. У нас по селах кождий ложкар має свій питомий спосіб, свою форму ложок (Іван Франко, II, 1950, 130). | 1. Майстер, що виробляв ложки. У нас по селах кождий ложкар має свій питомий спосіб, свою форму ложок (Іван Франко, II, 1950, 130). | ||
| Рядок 29: | Рядок 28: | ||
| − | + | [https://educalingo.com/uk/dic-uk/lyzhkar Educalingo] | |
| − | + | ЛИЖКАРЬ м. | |
| − | Ложечникъ, мастеръ, дѣлающій ложки. Лижкарі виробляють звичайні лижки з | + | Ложечникъ, мастеръ, дѣлающій ложки. Лижкарі виробляють звичайні лижки з дерева. Шух. І. 247. |
| − | == | + | ==Етимологія== |
| − | Основа слова "лижкарь" походить від | + | Основа слова "лижкарь" походить від lužoka/lužica "ложка" (ст.-слов. лъжица, болг. лъжица, сербохорв. лажица, жлица, словен. žlica, чес. Ižice, žlice, в.-луж. Іžica, н.-луж. žуса, укр. ложка, польск. łyżka), початкове значення якого - "(дерев'яна) тріска" (аналогічно англ. spoon "ложка" - нім. Span - "тріска"). Суфікс "арь" в кінці іменників позначає людей за професією та родом діяльності. Тобто, дослівно, "лижкарь" тлумачиться як "той, що працює з ложками". |
| − | == | + | ==Приклади з літератури== |
| − | ◆ | + | ◆ А на разі хоч те добре, що звернув на нас своє око; поможе — не поможе, а хоч оборонить нас від жидів, що то кількох знайомих мені ложкарів так хитро взяли в свої руки, що бідолахи днями й ночами всею хатою сидять і роблять ложки для жидів по 10 кр[ейцерів] від копи (Домашній промисел, І. Франко). |
| − | Домашній промисел, І. Франко | + | |
| − | ◆ | + | ◆ Також на Волині значно поширилися |
ложкарі і ситникарі. Ложкарі продавали ложки копами (тобто по 60 штук) і | ложкарі і ситникарі. Ложкарі продавали ложки копами (тобто по 60 штук) і | ||
півкопами. За Оленою Компан, ложкарі мали свої «ліски» і своїх покупців- | півкопами. За Оленою Компан, ложкарі мали свої «ліски» і своїх покупців- | ||
| − | перекупників | + | перекупників (Ремісниче виробництво на Волині у XVIII столітті, В. Пасічник). |
| − | Ремісниче виробництво на Волині у XVIII столітті, В. Пасічник | + | |
| − | ◆ | + | ◆ Богуславщина здавна була центром |
народних промислів – тут жили й працювали талановиті | народних промислів – тут жили й працювали талановиті | ||
гончарі, ткалі, вишивальниці, ложкарі, килимарі – недарма | гончарі, ткалі, вишивальниці, ложкарі, килимарі – недарма | ||
| − | ж тут вирували ярмарки | + | ж тут вирували ярмарки (І я лину у віки давноминулі, Віктор Жадько). |
| − | І я лину у віки давноминулі, Віктор Жадько | + | |
| − | ◆ | + | ◆ Нерідко ложкарі робили хвіст ложки фігурним, у формі рибки (УКРАЇНА, ДЕРЖАВА: РЕМЕСЛА ТА ПРОМИСЛИ, Н. Литвинчук). |
| − | УКРАЇНА, ДЕРЖАВА: РЕМЕСЛА ТА ПРОМИСЛИ, Н. Литвинчук | + | |
| − | ◆ | + | ◆ Тихо, ледь не безлюдно всюди - немає звуків у сонному містечку. Хіба де-небудь прогуде струна шерстобіта, зашурчить верстат ложкаря ("На горах", 1875-1881 р., П. Мельников-Печерський). |
| − | "На горах", 1875-1881 р., П. Мельников-Печерський | + | |
| − | ◆ При археологічних розкопках знайдено багато деревообробних інструментів: сокир, ложкарів, стамесок | + | ◆ При археологічних розкопках знайдено багато деревообробних інструментів: сокир, ложкарів, стамесок (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 427). |
| − | Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 427 | + | |
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:lyzhkar.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:lyzhkar2.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:lyzhkar3.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:lyzhkar4.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| − | + | {{#ev:youtube|MNbb9eRxqeA}} | |
| + | {{#ev:youtube|vugcL8iVHFw}} | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
| + | Споріднені слова зі словника Грінченка | ||
| − | == | + | [https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D0%B8%D0%B6%D0%BA%D0%B0 Лижка] |
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| − | + | [https://archive.org/details/hutsulslovnyk Гуцульські говірки: Короткий словник] | |
| + | [https://uk.wiktionary.org/wiki/%D0%BB%D0%BE%D0%B6%D0%BA%D0%B0%D1%80 Матеріал з Вікіпедія] | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет романо-германської філології]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет романо-германської філології]] | ||
Поточна версія на 10:04, 20 квітня 2024
Зміст
Визначення
ЛИЖКАРЬ, -я, чоловічий рід
1. Той, хто займається виготовленням ложок, дерев'яного посуду. За старих часів народ користувався винятково дерев'яним посудом. Особливою популярністю користувалися ложки. За старих часів ложці надавали набагато більшого значення, ніж простому предмету побуту. Тому й прикрашали її візерунками та різьбленням. З нею пов'язані різні обряди та замовляння. Лижкарське ремесло було поширене по всій Русі. Майстрів називали лижкарями. Вони намагалися придумати ложки цікавими за формою і виконанням. Кожна мала свою назву, в якій було закладено її призначення. Ложка була дуже особистим предметом, її берегли, нікому не давали користуватися.
2. Залізний інструмент, що використовувся для виготовлення ложок. Різець такий називається клюкарза. В народі вони відомі як лижкарі. З дерева готували спеціальні обрубки - баклуші, потім за допомогою ножа і тесла вирізали ложку, а на завершальному етапі використовували різець - лижкарь.
3. Той, хто грає на ложках. Ложки - один із найдавніших і один із найпопулярніших музичних інструментів. З плином часу вони почали вживатися в народному музиченні. Саме в період становлення і модифікації нових жанрів народної художньої культури ложки набули особливої значущості, зазвучали як сольний інструмент. Поширення лижкарства в ХІХ ст. характерне не лише для слов'янської культури, а й, наприклад, для американської, де в менестрель-шоу (форма американського народного театру, розповсюдженого в ХІХ ст., на кшталт скоморошних вистав на Русі) актори розігрували комічні сцени, виконували стилізовану музику та танці, інколи використовуючи ложки в якості ударних інструментів. Лижкарь створює звуки, використовуючи різноманітні прийоми: "хлопавку", тремоло, подвійне тремоло, дріб, ковзання, "тріскачку". Зазвичай лижкарі грають, використовуючи 3 предмети. Правильно тримати їх необхідно так: перша (ігрова) перебуває в правій руці, друга, третя (віялові) затиснуті між пальцями лівої. Удари здійснюються "ігровим" екземпляром: ковзаючим рухом виконавець б'є по одній чашечці, відразу переходячи на наступну. Різноманітності звуків музикант домагається, роблячи паралельно удари об підлогу, тіло, інші поверхні. Лижкарі використовують безліч прийомів: найпростіші, доступні новачкам, складні, що вимагають досвіду, регулярних тренувань.
Сучасні словники
ЛОЖКА́Р, я, чол.
1. Майстер, що виробляв ложки. У нас по селах кождий ложкар має свій питомий спосіб, свою форму ложок (Іван Франко, II, 1950, 130).
2. Інструмент, яким виробляють ложки. При археологічних розкопках знайдено багато деревообробних інструментів: сокир, ложкарів, стамесок (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 427).
ЛИЖКАРЬ м.
Ложечникъ, мастеръ, дѣлающій ложки. Лижкарі виробляють звичайні лижки з дерева. Шух. І. 247.
Етимологія
Основа слова "лижкарь" походить від lužoka/lužica "ложка" (ст.-слов. лъжица, болг. лъжица, сербохорв. лажица, жлица, словен. žlica, чес. Ižice, žlice, в.-луж. Іžica, н.-луж. žуса, укр. ложка, польск. łyżka), початкове значення якого - "(дерев'яна) тріска" (аналогічно англ. spoon "ложка" - нім. Span - "тріска"). Суфікс "арь" в кінці іменників позначає людей за професією та родом діяльності. Тобто, дослівно, "лижкарь" тлумачиться як "той, що працює з ложками".
Приклади з літератури
◆ А на разі хоч те добре, що звернув на нас своє око; поможе — не поможе, а хоч оборонить нас від жидів, що то кількох знайомих мені ложкарів так хитро взяли в свої руки, що бідолахи днями й ночами всею хатою сидять і роблять ложки для жидів по 10 кр[ейцерів] від копи (Домашній промисел, І. Франко).
◆ Також на Волині значно поширилися ложкарі і ситникарі. Ложкарі продавали ложки копами (тобто по 60 штук) і півкопами. За Оленою Компан, ложкарі мали свої «ліски» і своїх покупців- перекупників (Ремісниче виробництво на Волині у XVIII столітті, В. Пасічник).
◆ Богуславщина здавна була центром народних промислів – тут жили й працювали талановиті гончарі, ткалі, вишивальниці, ложкарі, килимарі – недарма ж тут вирували ярмарки (І я лину у віки давноминулі, Віктор Жадько).
◆ Нерідко ложкарі робили хвіст ложки фігурним, у формі рибки (УКРАЇНА, ДЕРЖАВА: РЕМЕСЛА ТА ПРОМИСЛИ, Н. Литвинчук).
◆ Тихо, ледь не безлюдно всюди - немає звуків у сонному містечку. Хіба де-небудь прогуде струна шерстобіта, зашурчить верстат ложкаря ("На горах", 1875-1881 р., П. Мельников-Печерський).
◆ При археологічних розкопках знайдено багато деревообробних інструментів: сокир, ложкарів, стамесок (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 427).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Споріднені слова зі словника Грінченка
