Відмінності між версіями «Скісний»
(Створена сторінка: '''Скісний, -а, -е. '''Наклонный. Шух. І. 154. Категорія:Ск) |
|||
(не показано 3 проміжні версії ще одного учасника) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Скісний, -а, -е. '''Наклонный. Шух. І. 154. | '''Скісний, -а, -е. '''Наклонный. Шух. І. 154. | ||
[[Категорія:Ск]] | [[Категорія:Ск]] | ||
+ | |||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
+ | СКІСНИ́Й, а, е. Який відхиляється від горизонтального або вертикального положення; похилий, косий. Батурін з'ясував, що в м'яких породах належить бити рівні шпури, у твердих — скісні (Олекса Гуреїв, Наша молодість, 1949, 117); | ||
+ | // Розташований під кутом до горизонтальної лінії, площини. Найбільш характерне для київських килимів ритмічне повторення одного мотиву прямими або скісними рядами (Народна творчість та етнографія, 3, 1962, 114); Довжелезні скісні пасма сонячного світла пронизували лісову сутінь (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 316); | ||
+ | // Який має похилу площину. Гонтарі ночували? в тісній луб'яній колибі, зложеній тілько з даху, покладеного на скісних платвах (Іван Франко, III, 1950, 47); | ||
+ | // Який відхилився від свого звичайного напрямку і рухається або падає по діагоналі, навскіс. В лице б'є скісний, холодний дощ (Натан Рибак, Помилка.., 1956, 14); Не спускаючись нижче, літаки капнули над лісом, скісними бомбами, і гулкі ліси застугоніли (Олесь Гончар, III, 1959, 359). | ||
+ | Скісний погляд — погляд, спрямований убік. Крадькома кидав [директор] скісні погляди правобіч і лівобіч (Павло Загребельний, Спека, 1961, 147); Скісні очі — очі, що мають косий розріз, розкосі очі. Її трохи скісні сірі очі спалахували фосфоричними вогниками (Ірина Вільде, Троянди.., 1961, 282). | ||
+ | |||
+ | Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 271. | ||
+ | |||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
+ | |} | ||
+ | |||
+ | ==Медіа== | ||
+ | |||
+ | ==Див. також== | ||
+ | |||
+ | ==Джерела та література== | ||
+ | |||
+ | ==Зовнішні посилання== | ||
+ | |||
+ | [[Категорія: Слова 2024 року]] | ||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]] | ||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2024 року/Факультет журналістики]] |
Поточна версія на 13:31, 19 квітня 2024
Скісний, -а, -е. Наклонный. Шух. І. 154.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках СКІСНИ́Й, а, е. Який відхиляється від горизонтального або вертикального положення; похилий, косий. Батурін з'ясував, що в м'яких породах належить бити рівні шпури, у твердих — скісні (Олекса Гуреїв, Наша молодість, 1949, 117); // Розташований під кутом до горизонтальної лінії, площини. Найбільш характерне для київських килимів ритмічне повторення одного мотиву прямими або скісними рядами (Народна творчість та етнографія, 3, 1962, 114); Довжелезні скісні пасма сонячного світла пронизували лісову сутінь (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 316); // Який має похилу площину. Гонтарі ночували? в тісній луб'яній колибі, зложеній тілько з даху, покладеного на скісних платвах (Іван Франко, III, 1950, 47); // Який відхилився від свого звичайного напрямку і рухається або падає по діагоналі, навскіс. В лице б'є скісний, холодний дощ (Натан Рибак, Помилка.., 1956, 14); Не спускаючись нижче, літаки капнули над лісом, скісними бомбами, і гулкі ліси застугоніли (Олесь Гончар, III, 1959, 359).
Скісний погляд — погляд, спрямований убік. Крадькома кидав [директор] скісні погляди правобіч і лівобіч (Павло Загребельний, Спека, 1961, 147); Скісні очі — очі, що мають косий розріз, розкосі очі. Її трохи скісні сірі очі спалахували фосфоричними вогниками (Ірина Вільде, Троянди.., 1961, 282).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 271.