Відмінності між версіями «Самий»
(Створена сторінка: '''Самий, -а, -е, '''''мѣст. ''Самый. ''Ой топи мене, моя мати, да на самеє денце. ''Чуб. V. 569. ''В собак...) |
|||
| (не показані 6 проміжних версій 2 учасників) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| + | '''Самий, сама и самая, саме и самеє, '''''мѣст. ''Одинъ, только одинъ, лишь. ''Самий борщ та борщ без нічого щодня як їсти, то хиба наїсися? Уже то не даром тобі так солодко самій сидіти дома! ''Рудч. Ск. I. 132. ''У самій сорочці вискакує з хати на мороз. І постіль убога самая солома. ''Чуб. III. 382. ''Оставили саме бадилля. ''Рудч. Ск. І. 52. '''Самі за себе'''. Одни только. ''А багато було людей в церкві? Людей, мамо, не було нікогісінько, тільки самі за себе москалі. ''Ном. № 828. Ум. '''Саменький, самесенький. ''' | ||
| + | |||
'''Самий, -а, -е, '''''мѣст. ''Самый. ''Ой топи мене, моя мати, да на самеє денце. ''Чуб. V. 569. ''В собаках сама сила. ''Рудч. Ск. І. 121. ''Докатав до самого краю. ''Ном. ''Ой дай коню овса по самиї перса. ''Чуб. | '''Самий, -а, -е, '''''мѣст. ''Самый. ''Ой топи мене, моя мати, да на самеє денце. ''Чуб. V. 569. ''В собаках сама сила. ''Рудч. Ск. І. 121. ''Докатав до самого краю. ''Ном. ''Ой дай коню овса по самиї перса. ''Чуб. | ||
[[Категорія:Са]] | [[Категорія:Са]] | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ==Тлумачний словник української мови в 11-ти томах== | ||
| + | 1.Уживається після вказівних займенників той, та, те, ті, цей, ця, це, ці, такий, така, таке, такі та ін., підкреслюючи тотожність із ким-, чим-небудь або подібність до когось, чогось. | ||
| + | |||
| + | 2.Уживається з іменниками у поєднанні з прийм. з, від, до, на, перед, під і т. ін. на позначення часу – певної пори доби чи року, певного періоду тощо, вказуючи на часову межу дії; са́ме тоді, са́ме відтоді. | ||
| + | |||
| + | 3.Уживається з іменниками (перев. на означення явищ природи тощо), підкреслюючи високий ступінь вияву певної властивості, момент найбільшого розвитку, розпал чогось. | ||
| + | |||
| + | 4.Уживається в поєднанні з відносними прикметниками для підкреслення найвищого ступеня вияву ознаки. | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | |||
| + | [[Категорія: Слова 2024 року]] | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]] | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2024 року/Факультет журналістики]] | ||
Поточна версія на 13:28, 19 квітня 2024
Самий, сама и самая, саме и самеє, мѣст. Одинъ, только одинъ, лишь. Самий борщ та борщ без нічого щодня як їсти, то хиба наїсися? Уже то не даром тобі так солодко самій сидіти дома! Рудч. Ск. I. 132. У самій сорочці вискакує з хати на мороз. І постіль убога самая солома. Чуб. III. 382. Оставили саме бадилля. Рудч. Ск. І. 52. Самі за себе. Одни только. А багато було людей в церкві? Людей, мамо, не було нікогісінько, тільки самі за себе москалі. Ном. № 828. Ум. Саменький, самесенький.
Самий, -а, -е, мѣст. Самый. Ой топи мене, моя мати, да на самеє денце. Чуб. V. 569. В собаках сама сила. Рудч. Ск. І. 121. Докатав до самого краю. Ном. Ой дай коню овса по самиї перса. Чуб.
Зміст
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
1.Уживається після вказівних займенників той, та, те, ті, цей, ця, це, ці, такий, така, таке, такі та ін., підкреслюючи тотожність із ким-, чим-небудь або подібність до когось, чогось.
2.Уживається з іменниками у поєднанні з прийм. з, від, до, на, перед, під і т. ін. на позначення часу – певної пори доби чи року, певного періоду тощо, вказуючи на часову межу дії; са́ме тоді, са́ме відтоді.
3.Уживається з іменниками (перев. на означення явищ природи тощо), підкреслюючи високий ступінь вияву певної властивості, момент найбільшого розвитку, розпал чогось.
4.Уживається в поєднанні з відносними прикметниками для підкреслення найвищого ступеня вияву ознаки.
Ілюстрації
|
|
|
|
