Відмінності між версіями «Самий»
(не показано 2 проміжні версії ще одного учасника) | |||
Рядок 11: | Рядок 11: | ||
3.Уживається з іменниками (перев. на означення явищ природи тощо), підкреслюючи високий ступінь вияву певної властивості, момент найбільшого розвитку, розпал чогось. | 3.Уживається з іменниками (перев. на означення явищ природи тощо), підкреслюючи високий ступінь вияву певної властивості, момент найбільшого розвитку, розпал чогось. | ||
+ | |||
4.Уживається в поєднанні з відносними прикметниками для підкреслення найвищого ступеня вияву ознаки. | 4.Уживається в поєднанні з відносними прикметниками для підкреслення найвищого ступеня вияву ознаки. | ||
Рядок 30: | Рядок 31: | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
+ | [[Категорія: Слова 2024 року]] | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]] | ||
− | [[Категорія:Слова | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2024 року/Факультет журналістики]] |
Поточна версія на 13:28, 19 квітня 2024
Самий, сама и самая, саме и самеє, мѣст. Одинъ, только одинъ, лишь. Самий борщ та борщ без нічого щодня як їсти, то хиба наїсися? Уже то не даром тобі так солодко самій сидіти дома! Рудч. Ск. I. 132. У самій сорочці вискакує з хати на мороз. І постіль убога самая солома. Чуб. III. 382. Оставили саме бадилля. Рудч. Ск. І. 52. Самі за себе. Одни только. А багато було людей в церкві? Людей, мамо, не було нікогісінько, тільки самі за себе москалі. Ном. № 828. Ум. Саменький, самесенький.
Самий, -а, -е, мѣст. Самый. Ой топи мене, моя мати, да на самеє денце. Чуб. V. 569. В собаках сама сила. Рудч. Ск. І. 121. Докатав до самого краю. Ном. Ой дай коню овса по самиї перса. Чуб.
Зміст
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
1.Уживається після вказівних займенників той, та, те, ті, цей, ця, це, ці, такий, така, таке, такі та ін., підкреслюючи тотожність із ким-, чим-небудь або подібність до когось, чогось.
2.Уживається з іменниками у поєднанні з прийм. з, від, до, на, перед, під і т. ін. на позначення часу – певної пори доби чи року, певного періоду тощо, вказуючи на часову межу дії; са́ме тоді, са́ме відтоді.
3.Уживається з іменниками (перев. на означення явищ природи тощо), підкреслюючи високий ступінь вияву певної властивості, момент найбільшого розвитку, розпал чогось.
4.Уживається в поєднанні з відносними прикметниками для підкреслення найвищого ступеня вияву ознаки.