Відмінності між версіями «Пихкати»

Поточна версія на 13:19, 19 квітня 2024

Пихкати, -каю, -єш, гл. 1) Пыхтѣть. От ми пихкали, пихкали над тим чаєм, та й повиливали його під ліжко. Грин. І. 89. 2) Потягивать (трубку). Лежить у садку під грушею, люльку пихкає. МВ. І. 38.

Сучасні словники

Тлумачний словник української мови

ПИХКАТИ, аю, аєш, недок. 1. Уривчасто дихаючи від надмірних зусиль, видавати своєрідні звуки. Взявши до рук портфель, що лежав перед ним, довго відмикав його маленьким ключиком, невміло порався із замочком, пихкав і сердився, поки відчинив (Полт., Повість.., 1960, 348); Пихкаючи і віддуваючись, він борсався в воді доти, поки йому на допомогу не підоспів Чоботар (Добр., Очак. розмир, 1965, 111); // Голосом видавати своєрідні звуки. Дитя те, голим тілом вилискуючи, дригає ніжками, іноді голосить, іноді тільки пихкає (пих!)... (Вишня, II, 1956, 21).

2. Видавати своєрідні звуки, курячи люльку, цигарку і т. ін. Люлечку вийма [хлопець] з-за халяви; продув, набив, поклав жарину та й пихкає (Свидн., Люборацькі, 1955, 176); Мій приятель відкинувся на спинку крісла і, заплющивши очі, пихкав цигаркою (Досв., Вибр., 1959, 395); // Час від часу випускати з рота дим від розкуреної люльки, цигарки і т. ін. Сама [панночка] скривилась і перехопилась набік, і очі чогось заплющує, і з місця зривається, - от стеменний кіт, як йому з люльки в вуса пихкають... (Вовчок, І, 1955, 105); Скрутивши велику цигарку, Калашник припалив її і, пихкаючи сивим димом, повагом пішов із кошари (Епік, Тв., 1958, 405).

3. Випускаючи дим, пару, газ і т. ін., видавати своєрідні звуки (про машини, нагрівальні прилади і т. ін.). За кілька хвилин самовар вже пихкав на столі (Коцюб., І, 1955, 255); Десь далеко, на під'їзній колії до шахти, вперто пихкав паровоз... (Донч., Шахта.., 1949, 54); На шосе, наближаючись до підводи, пихкає синім димком, чахкотить.. тракторець і тягне за собою справжню велику гармату (Коз., Гарячі руки, 1960, 137).

4. З шумом вириватися, спалахувати (про вогонь). Гохка, гухкає і грюка, пихкає огнем бронірована [броньована] гадюка за сумним Дінцем... (Сос., II, 1958, 297).

Ілюстрації

Див. також

Синоніми

пи́хкати уривчасто дихати від надмірних зусиль, видаючи характерні звуки

пихті́ти фу́кати (діал.) з присвистом випускаючи повітря через ніс.

Цифрові лексикографічні системи української мови

пи́хкати про механізми - випускати пару, відпрацьований газ і т. ін. з характерними звуками фу́кати (діал.) із свистячими звуками.

Цифрові лексикографічні системи української мови

пихкати парою пирскати

Словник синонімів Караванського

пихкати (про паровик) чмихати