Відмінності між версіями «Зіпати»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Ілюстрації) |
|||
| Рядок 26: | Рядок 26: | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | [[Категорія: Слова 2024 року]] | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]] | ||
| − | [[Категорія:Слова | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2024 року/Факультет журналістики]] |
Версія за 12:49, 19 квітня 2024
Зіпа́ти, -па́ю, -єш, гл. 1) Кричать, орать. О. 1862. І. 42. То піп дурний нащесерце зіпає. Ном. № 12464. 2) = Зіхати 2 и 3. Курєтко туйтуй здохне; от іще зіпає ледві. Вх. Зн. 22.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
ЗІПАТИ, аю, аєш, недок., розм. Кричати, горлати, репетувати. Я починаю плаксиво зіпати, щоб було чути аж на городі (Степан Васильченко, Вибр., 1954, 27); На греблі хтось басом ляско зіпав: — Проворніш! Підніміть поранених і побитих! (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 52).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 574.
Ілюстрації
|
|
|
|
