Відмінності між версіями «Джигатися»
(→Ілюстрації) |
|||
| (не показано 11 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 24: | Рядок 24: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Kysatu1.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Kysatu1.jpg|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Rizky.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Rizky.jpg|x140px]] | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:180px-Koerperstrafe- MA Birkenrute.jpg|x140px]] | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:180px-Koerperstrafe- MA Birkenrute.jpg|x140px|thumb|left|Процес покарання різками в середні віки]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Mosquito.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| − | {{#ev:youtube| | + | {{#ev:youtube|rD8SmacBUcU}} |
==Див. також== | ==Див. також== | ||
| + | *[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D1%96%D0%B7%D0%BA%D0%B0/ Різки] | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| + | 1. Шахматов О., Кримський А. Нариси з історії української мови та хрестоматія з пам’ятників письменської старо-українщини XI-XVIII в.в. 1922 https://archive.org/details/shacmatov1922/1922/ | ||
| + | |||
| + | 2. Тлумачний словник української мови https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%BA%D1%83%D1%81%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
| − | [ | + | *[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%96%D0%BB%D0%B5%D1%81%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F/ Історія тілесних покарань] |
| − | [ | + | *[https://zn.ua/ukr/SOCIUM/istoriya_z_rizkami.html/ Історія з різками] |
| + | |||
[[Категорія:Слова 2024 року]] | [[Категорія:Слова 2024 року]] | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2024 року/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]] | ||
Поточна версія на 11:36, 19 квітня 2024
Джигатися, -гаюся, -єшся, гл. 1) Биться розгой. 2) Кусаться (о насѣкомыхъ).
Зміст
Сучасні словники
Тлумачний словник української мови
КУСАТИ, аю, аєш, недок. 1. перех. Ранити, устромляючи зуби, захоплюючи клювом і т. ін. Хоч би тобі лихе слово Почув хто од його.. і собаки не кусали Москаля Максима (Шевч., II, 1953, 55); Він вигинається і кусає матір за руку. Та, скрикнувши, відсмикує руку (Багмут, Опов., 1959, 14); * Образно. [Горнов:] А терпкою я здався їй кислицею: вже вона пробувала кусати мене з усіх боків, та тільки оскому набила (Крон., І, 1958, 424); // Здавлювати, захоплюючи зубами. Мужики хмуро кусали вуса (Головко, II, 1957, 237); В збентезі, кусаючи в зубах зірваний листок, дивився [Данько] кудись угору на місяць (Гончар, II, 1959. 247); Параска Тихонівна, давлячись слізьми, кусала подушку (Ю. Янов., II, 1954, 141); // Ранити жалом або хоботком (про комах). Грошей вчора він проциндрив щось не трохи. Що Паню через те всю ніч кусали блохи (Г.-Арт., Байки.., 1958, 52); - Чи то мало кого комарі кусають... (Л. Укр., III, 1952, 632); // перен. Завдавати болю, образи; уражати. - Так ви гадаєте, що ваша жінка свята? - з масною усмішкою кусає його Погиба (Стельмах, II, 1962, 65).
Кусати губи - закусуючи губи, виявляти стримувані почуття досади, образи і т. ін. [Пузир:] Восени поїдемо.. в земський банк - нехай всі ті, що сміялися з мого кожуха, губи кусають! (К.-Карий, II, 1960. 321); Жаннет кусала губи й напружено дивилася в одну точку, щоб стримати сльозу (Жур., Вечір.., 1958, 246).
2. перех. Відокремлювати невеликі частинки чого-небудь, захоплюючи, здавлюючи зубами. Йому було приємно, що всі дивились, як він кусав пиріг і виколупував пальцем з середини сливи (Коцюб., II, 1955, 280); На яблуках ще були стружки, та ми обтирали їх руками й кусали так люто, що сік розлітався на боки (Ю. Янов., II, 1958, 112); // Роздавлювати зубами. Василина взяла горіхи й почала їх навіщось кусати (Н.-Лев., II, 1956, 142).
3. неперех. Те саме, що кусатися 1. Мухи та комарі кусають до пори (Укр.. присл.., 1955, 218); * Образно. Правда, не варт усього переймати, що по воді пливе. Люди - божі собаки: і брешуть, і кусають (Коцюб., І, 1955, 46).
4. неперех., розм. Подразнювати шкіру; пекти. Спіткнулась [Маріка], голими рученятами в сніг, а він - кусать, а він - колоть. Насилу втекла (Вас., II, 1959, 211).
5. перех., фам. Їсти. Не тільки нічим содержуватися [утримуватися] з діточками, та глядіть лишень, чи є що кусати! (Кв.-Осн., II, 1956, 487); За годинки поспішали люди з роботою, щоб було що і самому кусати і вивезти лишнє на продаж (Мирний, III, 1954, 255).
Кусати [собі] лікті - виявляти велику досаду з приводу втрати чогось; жалкувати. - Ех, Зіньку, Зіньку,- зітхнув сторож.- Допарубкуєтесь ви, що прогавите Тетяну. Будете кусати лікті... (Добр., Тече річка.., 1961, 222).
Ілюстрації
|
|
 |
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
1. Шахматов О., Кримський А. Нариси з історії української мови та хрестоматія з пам’ятників письменської старо-українщини XI-XVIII в.в. 1922 https://archive.org/details/shacmatov1922/1922/
2. Тлумачний словник української мови https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%BA%D1%83%D1%81%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F
