Відмінності між версіями «Дур»
| (не показано 2 проміжні версії ще одного учасника) | |||
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | Тлумачний словник української мови | |
| + | |||
| + | ДУР, у, ч., розм. 1. Безглузді примхи, капризи. Збирався з Борисенком іти у ліс.. Сестра як дурна розревлась та й не пустила, як жінка. От дур жіночий! (Мирний, V, 1955,327). | ||
| + | |||
| + | Вибивати (вибити) [з голови (з тебе, з нього і т, ін. )] дур - заставляти кого-небудь позбутися примх, капризів. - Виб'ємо з тебе дур! - крекнув Кузьменко і, ковтнувши міцної горілки, взявся за канчук (Тулуб, Людолови, 1,1957,235); Викидати (викинути) дур з голови - ставати розсудливим, розважливим; опам'ятовуватися. [Виборний:] Викинь лиш дур з голови (Котл., II, 1953, 23); Дур заходить у голову кому - хто-небудь відхиляється від норм поведінки, робить необдумані, безглузді вчинки. Через тиждень-другий йому знову заходив дур у голову (Сенч., Опов., 1959, 4); Спав [увесь] дур з кого - хто-небудь став нормально себе поводити. Як тільки я зостався сам, переможцем, - з мене відразу спав увесь дур (Моє життя в мист., 1955, 11). | ||
| + | |||
| + | 2. Весела витівка, пустощі. Це повторювання одного слова, цей сміх бриніли так, немов її тішив оцей нешкідливий дитячий дур (Вовчок, Вибр., 1937, 163). | ||
| + | |||
| + | 3. Затьмарення свідомості, запаморочення. До дуру всі тоді пили (Котл., І, 1952, 74). | ||
| + | |||
| + | З дуру: а) Від затьмарення свідомості, від запаморочення. І таку вже мав [п'яниця] натуру: Чи кінчив, чи починав, То все щиро, а не з дуру Ім'я боже споминав (Фр., X, 1954, 393); б) не обдумавши серйозно, не зваживши всіх обставин. | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:дуур.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:дурр.jpg|x140px]] |
| − | + | ||
| − | + | ||
|} | |} | ||
| − | + | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
| + | <big>Фразеологізми</big> | ||
| + | |||
| + | |||
| + | дур захо́дить / зайшо́в у го́лову кому і без додатка. | ||
| + | |||
| + | Хто-небудь у своїх діях відхиляється від норм поведінки, необдумано, безглуздо поводиться, діє. | ||
| + | |||
| + | Через тиждень-другий йому [Рубінові] знову заходив дур у голову (І. Сенченко) | ||
| + | |||
| + | |||
| + | [аж] дур голови́ бере́ться кому і без додатка. | ||
| + | |||
| + | Хто-небудь перебуває в стані розгубленості, розпачу, приголомшення через важкі клопоти, турботи і т.ін. | ||
| + | |||
| + | — Треба бакшиш [хабар] готувати та визволяти Остапа, а де грошей взяти? де? кажіть! Аж дур голови береться… (М. Коцюбинський) | ||
| + | |||
| + | |||
| + | дур [уве́сь] спав з кого. | ||
| + | |||
| + | Хто-небудь нормально, тверезо оцінив свої вчинки. | ||
| + | |||
| + | Як тільки я зостався сам, переможцем, — з мене відразу спав увесь дур (Моє життя в мист.) | ||
| + | |||
| + | |||
| + | вибива́ти / ви́бити (ви́гнати) дур (ду́рощі, ду́рість) з кого-чого. | ||
| + | |||
| + | Суворими заходами впливати на кого-небудь, відучуючи від чогось ( перев. поганого, осудливого). | ||
| + | |||
| + | Не ви мені, а я собі виберу пару, — затялася [Орина] на своєму, і ні прохання, ні погрози, ні лупцювання не вибили дурощів з упертої голови (М. Стельмах) | ||
| + | |||
| + | Хоч би хто женився на ній та дурощі з голови трохи вибив (Ю. Збанацький) | ||
| + | |||
| + | вибива́ти / ви́бити (дур, ду́рощі) з голови́, без додатка. Після того випадку Максим наче трохи вгамувався. А тут армія, де вибивають дур з голови (інші просилися, щоб додому поближче, Максим же на запитання, де бажає служити, сказав, що на Курилах, — дальшого місця просто не знав) (А. Дімаров) | ||
| + | |||
| + | — Виб'ємо з тебе дур! — крикнув Кузьменко і, ковтнувши міцної горілки, взявся за канчук (З. Tулуб) | ||
| + | |||
| + | — Повірте мені, любий прапорщику, всі вони одним миром мазані: і злодії та бунтівники, і різні там вольтер'янці та автори пашквільних [пасквільних] віршиків. | ||
| + | |||
| + | |||
| + | <big>Синоніми</big> | ||
| + | |||
| + | |||
| + | дур (розм.) - несподіване, нічим не обґрунтоване бажання як вияв неврівноваженості | ||
| + | |||
| + | ве́реди (розм.)- невиправдані бажання, примхи. | ||
| + | |||
| + | ви́гадка - примхливе бажання, надумана потреба. | ||
| + | |||
| + | витребе́ньки (розм.) - вигадки, примхи, забаганки. | ||
| + | |||
| + | забага́нка примхливе бажання, вередування. | ||
| + | |||
| + | капри́з те саме, що забага́нка; - вередування, примха, химера. | ||
| + | |||
| + | но́рови (розм.) - примхи, капризи. | ||
| + | |||
| + | при́мха - несподіване, нічим не обґрунтоване бажання як вияв чиєїсь неврівноваженості; забаганка. | ||
| + | |||
| + | привере́ди (розм.) - невиправдані бажання, примхи; вереди. | ||
| − | + | фанта́зія - дивний учинок; примха, химера. | |
| − | + | химе́ра - нереальні, безглузді плани, наміри, здійснити які неможливо. | |
| + | [[Категорія: Слова 2024 року]] | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]] | ||
| − | [[Категорія:Слова | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2024 року/Факультет журналістики]] |
Поточна версія на 11:04, 19 квітня 2024
Дур, -ру, м. 1) Глупость. З великого рузуму у дур заходить. Ном. № 6359. Панський дур. О. 1861. XI. 109. 2) Одуреніе. До дуру всі тоді пили. Котл. Ен. Дур напав від хмелю. Мкр. Н. 36.
Сучасні словники
Тлумачний словник української мови
ДУР, у, ч., розм. 1. Безглузді примхи, капризи. Збирався з Борисенком іти у ліс.. Сестра як дурна розревлась та й не пустила, як жінка. От дур жіночий! (Мирний, V, 1955,327).
Вибивати (вибити) [з голови (з тебе, з нього і т, ін. )] дур - заставляти кого-небудь позбутися примх, капризів. - Виб'ємо з тебе дур! - крекнув Кузьменко і, ковтнувши міцної горілки, взявся за канчук (Тулуб, Людолови, 1,1957,235); Викидати (викинути) дур з голови - ставати розсудливим, розважливим; опам'ятовуватися. [Виборний:] Викинь лиш дур з голови (Котл., II, 1953, 23); Дур заходить у голову кому - хто-небудь відхиляється від норм поведінки, робить необдумані, безглузді вчинки. Через тиждень-другий йому знову заходив дур у голову (Сенч., Опов., 1959, 4); Спав [увесь] дур з кого - хто-небудь став нормально себе поводити. Як тільки я зостався сам, переможцем, - з мене відразу спав увесь дур (Моє життя в мист., 1955, 11).
2. Весела витівка, пустощі. Це повторювання одного слова, цей сміх бриніли так, немов її тішив оцей нешкідливий дитячий дур (Вовчок, Вибр., 1937, 163).
3. Затьмарення свідомості, запаморочення. До дуру всі тоді пили (Котл., І, 1952, 74).
З дуру: а) Від затьмарення свідомості, від запаморочення. І таку вже мав [п'яниця] натуру: Чи кінчив, чи починав, То все щиро, а не з дуру Ім'я боже споминав (Фр., X, 1954, 393); б) не обдумавши серйозно, не зваживши всіх обставин.
Ілюстрації
|
|
Див. також
Фразеологізми
дур захо́дить / зайшо́в у го́лову кому і без додатка.
Хто-небудь у своїх діях відхиляється від норм поведінки, необдумано, безглуздо поводиться, діє.
Через тиждень-другий йому [Рубінові] знову заходив дур у голову (І. Сенченко)
[аж] дур голови́ бере́ться кому і без додатка.
Хто-небудь перебуває в стані розгубленості, розпачу, приголомшення через важкі клопоти, турботи і т.ін.
— Треба бакшиш [хабар] готувати та визволяти Остапа, а де грошей взяти? де? кажіть! Аж дур голови береться… (М. Коцюбинський)
дур [уве́сь] спав з кого.
Хто-небудь нормально, тверезо оцінив свої вчинки.
Як тільки я зостався сам, переможцем, — з мене відразу спав увесь дур (Моє життя в мист.)
вибива́ти / ви́бити (ви́гнати) дур (ду́рощі, ду́рість) з кого-чого.
Суворими заходами впливати на кого-небудь, відучуючи від чогось ( перев. поганого, осудливого).
Не ви мені, а я собі виберу пару, — затялася [Орина] на своєму, і ні прохання, ні погрози, ні лупцювання не вибили дурощів з упертої голови (М. Стельмах)
Хоч би хто женився на ній та дурощі з голови трохи вибив (Ю. Збанацький)
вибива́ти / ви́бити (дур, ду́рощі) з голови́, без додатка. Після того випадку Максим наче трохи вгамувався. А тут армія, де вибивають дур з голови (інші просилися, щоб додому поближче, Максим же на запитання, де бажає служити, сказав, що на Курилах, — дальшого місця просто не знав) (А. Дімаров)
— Виб'ємо з тебе дур! — крикнув Кузьменко і, ковтнувши міцної горілки, взявся за канчук (З. Tулуб)
— Повірте мені, любий прапорщику, всі вони одним миром мазані: і злодії та бунтівники, і різні там вольтер'янці та автори пашквільних [пасквільних] віршиків.
Синоніми
дур (розм.) - несподіване, нічим не обґрунтоване бажання як вияв неврівноваженості
ве́реди (розм.)- невиправдані бажання, примхи.
ви́гадка - примхливе бажання, надумана потреба.
витребе́ньки (розм.) - вигадки, примхи, забаганки.
забага́нка примхливе бажання, вередування.
капри́з те саме, що забага́нка; - вередування, примха, химера.
но́рови (розм.) - примхи, капризи.
при́мха - несподіване, нічим не обґрунтоване бажання як вияв чиєїсь неврівноваженості; забаганка.
привере́ди (розм.) - невиправдані бажання, примхи; вереди.
фанта́зія - дивний учинок; примха, химера.
химе́ра - нереальні, безглузді плани, наміри, здійснити які неможливо.
