Відмінності між версіями «Свистик»
| (не показані 8 проміжних версій ще одного учасника) | |||
| Рядок 2: | Рядок 2: | ||
[[Категорія:Св]] | [[Категорія:Св]] | ||
| + | Свистик - це зазвичай невеликий предмет, який випускає свисток, коли ви дуєте через нього. Свистки можуть мати різні форми та застосування в залежності від їх призначення. Найчастіше це слово використовується в значенні "невелика іграшка". | ||
| − | СВИ́СТИК, а, чол., розм. Те саме, що свисток 1. Купив за п'ятака свистик та й свистить (Словник Грінченка). | + | ==Сучасні словники== |
| + | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | СВИ́СТИК, а, чол., розм. Те саме, що свисток 1. Купив за п'ятака свистик та й свистить (Словник Грінченка). | ||
| + | https://sum.in.ua/s/svystyk | ||
| + | СВИСТО́К, тка, чол. | ||
| + | 1. Пристрій для свисту (у 1 знач.). Засюрчав свисток кондуктора. І поїзд рушив (Андрій Головко, II, 1957, 458); Він зробив аж три свистки. Такі хороші та голосні! (6. Кравч., Квіти.., 1959, 81); | ||
| + | // Пристрій для подання сигналів за допомогою свисту (у 3 знач.). Він збив манометр і ударив залізом по боці [паровика]. Потому пустив пару в свисток (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 91); | ||
| + | // Дитяча іграшка, за допомогою якої утворюють свист. При дифтерії, скарлатині і т. д. заразний чинник може передаватись через дитячі іграшки, особливо ті, що їх діти беруть в рот (свистки, пискалки та ін.) (Підручник дезинфекції, 1953, 53). | ||
| + | 2. Свист, утворюваний таким пристроєм. Нарешті від соснового новенького будиночка почувся свисток, яким кличуть собак (Юрій Яновський, Київ, опов., 1948, 34); Свисток судді — покотився по зеленому полю футбольний м'яч (Остап Вишня, I, 1956, 404); Над лісом пролунав ледве чутний паровозний свисток (Вадим Собко, Звичайне життя, 1957, 9). | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[ | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A1%D0%B2%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA.jpg]] |
| − | + | https://wiki.kubg.edu.ua/images/7/7c/%D0%A1%D0%B2%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA.jpg | |
| − | + | ||
| − | + | ||
|} | |} | ||
| Рядок 28: | Рядок 31: | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
| − | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет української філології, культури і | + | [[Категорія:Слова 2024 року]] |
| − | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет української філології, культури і мистецтва]] | |
| − | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2024 року/Факультет української філології, культури і мистецтва]] | |
Поточна версія на 11:49, 19 квітня 2024
Сви́стик, -ка, м. Свистокъ. Купив за пятака свистик та й свистить. Екат. у. (Залюб.).
Свистик - це зазвичай невеликий предмет, який випускає свисток, коли ви дуєте через нього. Свистки можуть мати різні форми та застосування в залежності від їх призначення. Найчастіше це слово використовується в значенні "невелика іграшка".
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках СВИ́СТИК, а, чол., розм. Те саме, що свисток 1. Купив за п'ятака свистик та й свистить (Словник Грінченка). https://sum.in.ua/s/svystyk СВИСТО́К, тка, чол.
1. Пристрій для свисту (у 1 знач.). Засюрчав свисток кондуктора. І поїзд рушив (Андрій Головко, II, 1957, 458); Він зробив аж три свистки. Такі хороші та голосні! (6. Кравч., Квіти.., 1959, 81); // Пристрій для подання сигналів за допомогою свисту (у 3 знач.). Він збив манометр і ударив залізом по боці [паровика]. Потому пустив пару в свисток (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 91); // Дитяча іграшка, за допомогою якої утворюють свист. При дифтерії, скарлатині і т. д. заразний чинник може передаватись через дитячі іграшки, особливо ті, що їх діти беруть в рот (свистки, пискалки та ін.) (Підручник дезинфекції, 1953, 53).
2. Свист, утворюваний таким пристроєм. Нарешті від соснового новенького будиночка почувся свисток, яким кличуть собак (Юрій Яновський, Київ, опов., 1948, 34); Свисток судді — покотився по зеленому полю футбольний м'яч (Остап Вишня, I, 1956, 404); Над лісом пролунав ледве чутний паровозний свисток (Вадим Собко, Звичайне життя, 1957, 9).
Ілюстрації
| [[1]]
|
![[1]](https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A1%D0%B2%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA.jpg){kind=link}