Відмінності між версіями «Вона»
(Створена сторінка: '''Вона, її, '''''мѣст. ''Она. ''Була в мене небога; при мені вона й зросла. ''МВ. II. 19. [[Категорія:В...) |
|||
(не показана одна проміжна версія ще одного учасника) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Вона, її, '''''мѣст. ''Она. ''Була в мене небога; при мені вона й зросла. ''МВ. II. 19. | '''Вона, її, '''''мѣст. ''Она. ''Була в мене небога; при мені вона й зросла. ''МВ. II. 19. | ||
[[Категорія:Во]] | [[Категорія:Во]] | ||
+ | |||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | |||
+ | '''[https://sum.in.ua/s/vona ВОНА]''', її (з прийм. до неї, від неї і т. ін. ), займ. особ. 3-ої ос. одн., ж. 1. Уживається на позначення предмета мовлення, вираженого іменником жіночого роду однини в попередньому реченні або після цього займенника. Линь, моя пісне, як чайка прудкая, - Вона не боїться, що в морі загине (Л. Укр., І, 1951, 65); Тут я зустрівся з музою своєю. І, взявши в руки ліру й срібний лук, Пливу, як тінь, по морю снів за нею (Рильський, I, 1960, 148); Баба Сикліта дуже жаліла, що не вспіла наказати Марусі, як треба поводитись із сватами, і все, наче її кортіло, хотіла штовхнути дочку або сказати їй (Григ., Вибр., 1959, 33); | ||
+ | |||
+ | '''//''' у знач. ім. Означає особу жіночої статі як об'єкт чийого-небудь кохання. В думках завжди була тільки вона; | ||
+ | |||
+ | '''//''' у знач. ім., розм. Уживається для визначення статі людини в дитячому віці. Це він чи вона? | ||
+ | |||
+ | 2. тільки род. в. Уживається в значенні присвійного займенника. Таке її щастя, така її доля (Шевч., І, 1951, 5); До війни Ляля часто бігала до цього будинку, де жила одна з найулюбленіших її вчительок (Гончар, II, 1954, 109). | ||
+ | |||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Вона 10 04 2024 1816.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Вона 09 04 2024 2205.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Вона 09 04 2024 2143.png|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Вона 09 04 2024 2148.jpg|x140px]] | ||
+ | |} | ||
+ | |||
+ | ==Медіа== | ||
+ | {{#ev:youtube|qaVC9jACkdM}} | ||
+ | |||
+ | ==Див. також== | ||
+ | [https://www.youtube.com/watch?v=EaQEnpYoA2U Вона - Тарас Чубай та Плач Єремії] | ||
+ | |||
+ | ==Джерела та література== | ||
+ | |||
+ | ==Зовнішні посилання== | ||
+ | |||
+ | [[Категорія: Слова 2024 року]] | ||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]] | ||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2024 року/Факультет журналістики]] |
Поточна версія на 10:47, 19 квітня 2024
Вона, її, мѣст. Она. Була в мене небога; при мені вона й зросла. МВ. II. 19.
Зміст
Сучасні словники
ВОНА, її (з прийм. до неї, від неї і т. ін. ), займ. особ. 3-ої ос. одн., ж. 1. Уживається на позначення предмета мовлення, вираженого іменником жіночого роду однини в попередньому реченні або після цього займенника. Линь, моя пісне, як чайка прудкая, - Вона не боїться, що в морі загине (Л. Укр., І, 1951, 65); Тут я зустрівся з музою своєю. І, взявши в руки ліру й срібний лук, Пливу, як тінь, по морю снів за нею (Рильський, I, 1960, 148); Баба Сикліта дуже жаліла, що не вспіла наказати Марусі, як треба поводитись із сватами, і все, наче її кортіло, хотіла штовхнути дочку або сказати їй (Григ., Вибр., 1959, 33);
// у знач. ім. Означає особу жіночої статі як об'єкт чийого-небудь кохання. В думках завжди була тільки вона;
// у знач. ім., розм. Уживається для визначення статі людини в дитячому віці. Це він чи вона?
2. тільки род. в. Уживається в значенні присвійного займенника. Таке її щастя, така її доля (Шевч., І, 1951, 5); До війни Ляля часто бігала до цього будинку, де жила одна з найулюбленіших її вчительок (Гончар, II, 1954, 109).
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Вона - Тарас Чубай та Плач Єремії