Відмінності між версіями «Бувальщина»
| (не показані 16 проміжних версій 2 учасників) | |||
| Рядок 5: | Рядок 5: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | БУВА́ЛЬЩИНА, и, ж. | ||
| + | |||
| + | 1. Те, що було раніше. Тіло в його горіло; в думках сон мішався з бувальщиною (Мирний, II, 1954, 203); Прадід Данило розповідав рибалкам різну бувальщину (Ю. Янов., Вершники, 1939, 22). | ||
| + | |||
| + | 2. Щось дійсне, реальне; те, що справді було. Се не казка, а билиця. Або бувальщина, сказать (Шевч., II, 1953, 249). | ||
| + | |||
| + | Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 245. | ||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | бува́льщина — у народній творчості — оповідь про те, що було раніше; щось дійсне, реальне, що справді було. Се не казка, а билиця, Або бувальщина, сказать (Т. Шевченко). | ||
| + | |||
| + | Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 57. | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Бквальщина 000000 17 08.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Бувальщина 01 11 17 07.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Бувальщина 02 11 04 11 07.jpg|x140px]] |
| − | + | ||
|} | |} | ||
| + | |||
| + | ==Історія== | ||
| + | |||
| + | «Народні оповідання — образні оповіді та розповіді про різноманітні події та випадки із життя, що ведуться здебільшого від імені першої особи, учасника або очевидця цих подій… | ||
| + | |||
| + | Причин всюдисущності й популярності народних оповідань багато. Найважливіша з них — універсальність. Народний оповідач спирається на реальні факти й події, розкриваючи приховану енергію історичних, психологічних та інших узагальнень, пробуджуючи в них естетичне життя. Спогади тим і різняться від інших видів та жанрів народної прози, що в них головне не тільки те, що оповідач бачив і пережив, а й намагання розібратися у фактах та подіях разом зі слухачами. Згадуючи яскраві епізоди минулого, оповідач не приховує своєї участі в них, а прямо говорить, таке сталося саме з ним, він усе це бачив на власні очі, тому й знає краще за інших… | ||
| + | |||
| + | Усні оповідання спрямовані на пізнання дійсних подій та фактів. Це спогади із особистого життя, що іноді настільки глибоко сягають суті явища, характеризують конкретних людей з такою проникливістю, на яку не завжди здатен художній вимисел» (Степан Мишанич) | ||
| + | |||
| + | «Основне, що відрізняє оповіданнявід суміжних різновидів народної прози —переказів та легенд, — це те, що події не виходять хронологічно за межі того, що міг бачити чи учасником чого міг бути оповідач, а нерідко й слухачі. Оповіданням не властиве залучення міфічних персонажів і фантастики загалом. А якщо й зустрічаються їх елементи, особливо в оповіданнях дожовтневої доби, то вони мають лише епізодичний характер» | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| + | https://youtu.be/ZD3CAZF3aw8?si=cpB97SIAWW4e9hB3 | ||
| + | |||
| + | |||
| + | https://youtu.be/-RDy-xmVSpE?si=6_FjPg4ODV-OJf1z | ||
| + | |||
| + | |||
| + | https://youtube.com/playlist?list=PLz7EW1EJrcyABaK-q0aWrybqKAh_uLou_&si=CZEk1_iKr_I_OL8a | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
| + | ЦІКАВІ БУВАЛЬЩИНИ | ||
| + | http://humour.ukrlife.org/bulo.htm | ||
| + | |||
| + | Цікаві бувальщини з життя Михайла Коцюбинського | ||
| + | https://tvory.net.ua/ukrainska_literatura/statti/2/1861.html | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| − | = | + | https://uk.wiktionary.org/wiki/%D0%B1%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B0 |
| + | |||
| + | https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%91%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B0 | ||
| + | |||
| + | https://nayrok.com.ua/teorialiteratyru/2969-narodn-opovdannyabuvalschini-nebilic-anekdoti-bayki-pritch.html | ||
| − | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | [[Категорія: Слова 2024 року]] |
| − | [[Категорія:Слова | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]] |
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2024 року/Факультет журналістики]] | ||
Поточна версія на 10:44, 19 квітня 2024
Бувальщина, -ни, ж. Былое, быль. Бо се не казка, а билиця, або бувальщина сказать. Шевч. Моє діло бувальщину згадувати. Г. Барв. 19.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках БУВА́ЛЬЩИНА, и, ж.
1. Те, що було раніше. Тіло в його горіло; в думках сон мішався з бувальщиною (Мирний, II, 1954, 203); Прадід Данило розповідав рибалкам різну бувальщину (Ю. Янов., Вершники, 1939, 22).
2. Щось дійсне, реальне; те, що справді було. Се не казка, а билиця. Або бувальщина, сказать (Шевч., II, 1953, 249).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 245.
бува́льщина — у народній творчості — оповідь про те, що було раніше; щось дійсне, реальне, що справді було. Се не казка, а билиця, Або бувальщина, сказать (Т. Шевченко).
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 57.
Ілюстрації
|
|
|
Історія
«Народні оповідання — образні оповіді та розповіді про різноманітні події та випадки із життя, що ведуться здебільшого від імені першої особи, учасника або очевидця цих подій…
Причин всюдисущності й популярності народних оповідань багато. Найважливіша з них — універсальність. Народний оповідач спирається на реальні факти й події, розкриваючи приховану енергію історичних, психологічних та інших узагальнень, пробуджуючи в них естетичне життя. Спогади тим і різняться від інших видів та жанрів народної прози, що в них головне не тільки те, що оповідач бачив і пережив, а й намагання розібратися у фактах та подіях разом зі слухачами. Згадуючи яскраві епізоди минулого, оповідач не приховує своєї участі в них, а прямо говорить, таке сталося саме з ним, він усе це бачив на власні очі, тому й знає краще за інших…
Усні оповідання спрямовані на пізнання дійсних подій та фактів. Це спогади із особистого життя, що іноді настільки глибоко сягають суті явища, характеризують конкретних людей з такою проникливістю, на яку не завжди здатен художній вимисел» (Степан Мишанич)
«Основне, що відрізняє оповіданнявід суміжних різновидів народної прози —переказів та легенд, — це те, що події не виходять хронологічно за межі того, що міг бачити чи учасником чого міг бути оповідач, а нерідко й слухачі. Оповіданням не властиве залучення міфічних персонажів і фантастики загалом. А якщо й зустрічаються їх елементи, особливо в оповіданнях дожовтневої доби, то вони мають лише епізодичний характер»
Медіа
https://youtu.be/ZD3CAZF3aw8?si=cpB97SIAWW4e9hB3
https://youtu.be/-RDy-xmVSpE?si=6_FjPg4ODV-OJf1z
https://youtube.com/playlist?list=PLz7EW1EJrcyABaK-q0aWrybqKAh_uLou_&si=CZEk1_iKr_I_OL8a
Див. також
ЦІКАВІ БУВАЛЬЩИНИ http://humour.ukrlife.org/bulo.htm
Цікаві бувальщини з життя Михайла Коцюбинського https://tvory.net.ua/ukrainska_literatura/statti/2/1861.html
Джерела та література
https://uk.wiktionary.org/wiki/%D0%B1%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B0
https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%91%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B0
