Відмінності між версіями «Бібка»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| (не показана одна проміжна версія ще одного учасника) | |||
| Рядок 2: | Рядок 2: | ||
[[Категорія:Бі]] | [[Категорія:Бі]] | ||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ||
| + | БІ́БКА, и ж., розм. Маленька кулька овечого, козячого, заячого і т. ін. посліду. Навколо дикої груші зайці, як вівці на тирлі, збили сніг і густо посипали бібками (Степан Чорнобривець, Потік.., 1956, 12). | ||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 172. | ||
| + | |||
| + | ===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/49934-prjamec.html Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]=== | ||
| + | Бібка, -ки, ж. 1) Пометъ въ шарикахъ: овечій, заячій, козій. Мнж. 176. Cм.бибка. 2) Шарикъ маленькій. Ум. бібочка. | ||
| + | |||
| + | ===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]=== | ||
| + | Бібка, ки, ж. | ||
| + | 1) Пометъ въ шарикахъ: овечій, заячій, козій. Мнж. 176. См. Бибка. | ||
| + | 2) Шарикъ маленькій. Ум. Бібочка. | ||
| + | Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 59. | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: бібка.jpg |x140px]] | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Фаховий коледж «Універсум»]] | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2024 року/Фаховий коледж «Універсум»]] | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Слова 2024 року]] | ||
Поточна версія на 10:39, 19 квітня 2024
Бібка, -ки, ж. 1) Пометъ въ шарикахъ: овечій, заячій, козій. Мнж. 176. См. Бибка. 2) Шарикъ маленькій. Ум. Бібочка.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
БІ́БКА, и ж., розм. Маленька кулька овечого, козячого, заячого і т. ін. посліду. Навколо дикої груші зайці, як вівці на тирлі, збили сніг і густо посипали бібками (Степан Чорнобривець, Потік.., 1956, 12). Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 172.
Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка
Бібка, -ки, ж. 1) Пометъ въ шарикахъ: овечій, заячій, козій. Мнж. 176. Cм.бибка. 2) Шарикъ маленькій. Ум. бібочка.
УКРЛІТ.ORG_Cловник
Бібка, ки, ж. 1) Пометъ въ шарикахъ: овечій, заячій, козій. Мнж. 176. См. Бибка. 2) Шарикъ маленькій. Ум. Бібочка. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 59.
Ілюстрації
|
