Відмінності між версіями «Хобза»
O.bylan (обговорення • внесок) |
|||
Рядок 38: | Рядок 38: | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
− | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет педагогічної освіти]][[Категорія:Слова 2024 року]] | + | [[Категорія:Слова 2024 року]] |
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет педагогічної освіти]] | ||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2024 року/Факультет педагогічної освіти]] |
Поточна версія на 09:10, 19 квітня 2024
Хобза, -зи, ж. Раст. Sambucus ebulus. Шух. І. 22.
Зміст
Словник Бориса Грінченка
Хобза, або S. ebulus — Сильна багаторічна кореневищна трав'яниста рослина з прямостоячими стеблами, що містять гостре перисте листя, розділене на п’ять-дев’ять довгих, ланцеподібних, зубчастих, часто кілеподібних листочків, які восени стають червоними. Листя має різкий запах, який часто описують як неприємний. Цвіте протягом липня та серпня, квітки мають білий колір (розквітає у рожевих у бутонах), кожна квітка має 5 пелюсток, які спочатку рожево-фіолетові, але пізніше стають коричнево-чорними. Влітку за листяними щитками від білих до блідо-рожевих квітів з’являються кулясті, блискучі, чорні плоди. Висота рослини може досягати 1.8 метрів, максимальне розростання у ширину може досягати 1.2 метри, перше цвітіння станеться через 2-5 років росту рослини. Поширюється за допомогою підземних кореневищ.
Середовище існування
Віддає перевагу таким типам ґрунтів: піщаний, глиняний, вапняний. Краще всього почувається на вологій, але добре дренованій землі під сонцем та у півтіні. Поширюється підземними кореневищами. Більш сухі умови можуть зупинити розвиток рослини та призвести до гибелі. Може бути інвазивним в ідеальних умовах вирощування. Хобза поширена у Центральній Європі, Південній Європі, Південно-Західній Азії, Північно-Західній Африці.
Користь та шкода для здоров'я, використання в медицині
Препарати карликової бузини виявилися корисними для багатьох сфер здоров'я, зокрема, мають протипухлинні, протизапальні та антимікробні властивості. Крім того, з давніх-давен ця рослина використовується для лікування широкого спектру захворювань, включаючи захворювання шлунково-кишкового тракту, запальні процеси, захворювання органів дихання, нирок, інфекції, грип, ревматоїдний артрит, а також для лікування ран, укусів комах і змій.
Плоди карликової бузини використовуються у традиційній медицині австрійців для лікування захворювань дихальних шляхів та лихоманки. В іранській та стародавній східній медицині рослина застосовується для артриту, кропиви, укусів бджіл і для лікування ангіни.
Листя цієї рослини можна використовувати для обробки опіків, а також для зняття набряків і розтягнень. У деяких країнах Балканського регіону традиційна медицина є популярною, а корінь карликової бузини має гіркий смак і використовується в якості проносного засобу та для лікування укусів тварин.
Також корінь використовується для фарбування волосся в деяких регіонах світу, а з ягід можна отримати синій та чорний барвник.
Вживання цієї рослини у великих кількостях може викликати криваву діарею, блювоту, запаморочення та головний біль. Це також може спричинити втрату свідомості, проблеми з диханням і смерть. Але будь-який токсин, який міститься у цій рослині, руйнується під час застосування високих температур.
Сучасні словники
[Академічний тлумачний словник (1970—1980)]
Ілюстрації