Відмінності між версіями «Фрасунок»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Джерела та література)
 
(не показана одна проміжна версія ще одного учасника)
Рядок 36: Рядок 36:
 
==Зовнішні посилання==
 
==Зовнішні посилання==
  
 +
[[Категорія:Слова 2024 року]]
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]]
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]]
[[Категорія:Слова 2022 року]]
+
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2024 року/Факультет журналістики]]

Поточна версія на 09:02, 19 квітня 2024

Фрасунок, -нку, м. Печаль, забота, безпокойство. А по тім фрасунку напиймося трунку. Чуб. V. 1146.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках фрасу́нок -нку, ч., діал. Сум, турботи, неспокій. Великий тлумачний словник сучасної української мови Значення в інших словниках фрасунок — Фрасу́нок: — смуток, турбота, неспокій [51,52] — турбота, клопіт [32] — турботи, клопіт [13] — турбота, печаль, клопіт [37] Словник з творів Івана Франка фрасунок — див. біда; пригода Словник синонімів Вусика фрасунок — фрасу́нок → фрас Лексикон львівський: поважно і на жарт фрасунок — Смуток, журба, жаль, туга, сум, горе, печаль, турбота, скорбота, клопіт Словник застарілих та маловживаних слів

Ілюстрації

Photo 2024-04-13 02-47-25.jpg Photo 2024-04-13 02-47-33.jpg Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

ФОНЕТИЧНІ ТА СЛОВОТВІРНІ ВАРІАНТИ

прасу́нок просу́нок фрасова́ти «хворіти, журитися» фрасува́тися «турбуватися, журитися» фрасу́нок «журба, турботи, клопіт» фрасунокъ (XVI ст.) фрац «чорт, біс; лихо»

Етимологія

ФРАС «злість, гнів Г, Нед, Куз, Шейк, Она; хвороба, погибель ВеУг; чорт, біс; лихо О» запозичене з німецької мови за посередництвом польської; н. fressen «їсти, пожирати», перен. «томитися, мучитися» ‹ свн. ver-ёӡӡen «тс.» утворене з префікса ver-, спорідненого з гот. fra-, лат. per-, псл. *per-, укр. пере-, і essen «їсти», спорідненого з гот. itan, англ. eat, лат. еdō «їм», псл. jasti, укр. ї́сти; однак семантика укр. фрас та ін. слов’янських відповідників дає підстави припустити пізніші впливи, напр. укр. прас «лупка, прочухан», поросну́ти «розсипатися; кинутися бігти», схв. пра̏с «крик, галас», в основі яких лежить, можливо, псл. *per- «бити» (пор. укр. пря «боротьба» ‹ стсл. пьра «суперечка»); п. fras «турбота, клопіт, піклування», ст. frasunk, fresunk «горе, сум, скорбота», ч. fresovati sе «клопотатися, турбуватися», слц. fresovat’sa «тс.», м. фрас «страх, переляк», схв. фраˇс «конвульсії»;

Зовнішні посилання