Відмінності між версіями «Фрасунок»
(→Сучасні словники) |
|||
| (не показані 5 проміжних версій ще одного учасника) | |||
| Рядок 10: | Рядок 10: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photo 2024-04-13 02-47-25.jpg]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photo 2024-04-13 02-47-33.jpg]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| Рядок 18: | Рядок 18: | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| − | == | + | ==ФОНЕТИЧНІ ТА СЛОВОТВІРНІ ВАРІАНТИ== |
| + | прасу́нок | ||
| + | просу́нок | ||
| + | фрасова́ти «хворіти, журитися» | ||
| + | фрасува́тися «турбуватися, журитися» | ||
| + | фрасу́нок «журба, турботи, клопіт» | ||
| + | фрасунокъ (XVI ст.) | ||
| + | фрац «чорт, біс; лихо» | ||
| − | == | + | ==Етимологія== |
| + | ФРАС «злість, гнів Г, Нед, Куз, Шейк, Она; хвороба, погибель ВеУг; чорт, біс; лихо О» | ||
| + | запозичене з німецької мови за посередництвом польської; | ||
| + | н. fressen «їсти, пожирати», перен. «томитися, мучитися» ‹ свн. ver-ёӡӡen «тс.» утворене з префікса ver-, спорідненого з гот. fra-, лат. per-, псл. *per-, укр. пере-, і essen «їсти», спорідненого з гот. itan, англ. eat, лат. еdō «їм», псл. jasti, укр. ї́сти; | ||
| + | однак семантика укр. фрас та ін. слов’янських відповідників дає підстави припустити пізніші впливи, напр. укр. прас «лупка, прочухан», поросну́ти «розсипатися; кинутися бігти», схв. пра̏с «крик, галас», в основі яких лежить, можливо, псл. *per- «бити» (пор. укр. пря «боротьба» ‹ стсл. пьра «суперечка»); | ||
| + | п. fras «турбота, клопіт, піклування», ст. frasunk, fresunk «горе, сум, скорбота», ч. fresovati sе «клопотатися, турбуватися», слц. fresovat’sa «тс.», м. фрас «страх, переляк», схв. фраˇс «конвульсії»; | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | [[Категорія:Слова 2024 року]] | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]] | ||
| − | [[Категорія:Слова | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2024 року/Факультет журналістики]] |
Поточна версія на 09:02, 19 квітня 2024
Фрасунок, -нку, м. Печаль, забота, безпокойство. А по тім фрасунку напиймося трунку. Чуб. V. 1146.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках фрасу́нок -нку, ч., діал. Сум, турботи, неспокій. Великий тлумачний словник сучасної української мови Значення в інших словниках фрасунок — Фрасу́нок: — смуток, турбота, неспокій [51,52] — турбота, клопіт [32] — турботи, клопіт [13] — турбота, печаль, клопіт [37] Словник з творів Івана Франка фрасунок — див. біда; пригода Словник синонімів Вусика фрасунок — фрасу́нок → фрас Лексикон львівський: поважно і на жарт фрасунок — Смуток, журба, жаль, туга, сум, горе, печаль, турбота, скорбота, клопіт Словник застарілих та маловживаних слів
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
ФОНЕТИЧНІ ТА СЛОВОТВІРНІ ВАРІАНТИ
прасу́нок просу́нок фрасова́ти «хворіти, журитися» фрасува́тися «турбуватися, журитися» фрасу́нок «журба, турботи, клопіт» фрасунокъ (XVI ст.) фрац «чорт, біс; лихо»
Етимологія
ФРАС «злість, гнів Г, Нед, Куз, Шейк, Она; хвороба, погибель ВеУг; чорт, біс; лихо О» запозичене з німецької мови за посередництвом польської; н. fressen «їсти, пожирати», перен. «томитися, мучитися» ‹ свн. ver-ёӡӡen «тс.» утворене з префікса ver-, спорідненого з гот. fra-, лат. per-, псл. *per-, укр. пере-, і essen «їсти», спорідненого з гот. itan, англ. eat, лат. еdō «їм», псл. jasti, укр. ї́сти; однак семантика укр. фрас та ін. слов’янських відповідників дає підстави припустити пізніші впливи, напр. укр. прас «лупка, прочухан», поросну́ти «розсипатися; кинутися бігти», схв. пра̏с «крик, галас», в основі яких лежить, можливо, псл. *per- «бити» (пор. укр. пря «боротьба» ‹ стсл. пьра «суперечка»); п. fras «турбота, клопіт, піклування», ст. frasunk, fresunk «горе, сум, скорбота», ч. fresovati sе «клопотатися, турбуватися», слц. fresovat’sa «тс.», м. фрас «страх, переляк», схв. фраˇс «конвульсії»;
