Відмінності між версіями «Тріскати»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(Створена сторінка: '''Тріскати, -каю, -єш, '''сов. в. '''тріснути, -ну, -неш, '''''гл. ''1) Издавать трескъ, трещать, тресн...) |
|||
| (не показані 7 проміжних версій ще одного учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Тріскати, -каю, -єш, '''сов. в. '''тріснути, -ну, -неш, '''''гл. ''1) Издавать трескъ, трещать, треснуть. 2) Лопаться, трескаться, треснуть. ''Кінь тріскає, ''говорятъ, когда у коня трескается кожа. НВолын. у. ''Грав він довго, раз весело, що аж серце тріскало. ''Федьк. ''Від жару й камінь трісне. ''Ном. № 3299. ''Щось трісло. ''Каменец. у. | '''Тріскати, -каю, -єш, '''сов. в. '''тріснути, -ну, -неш, '''''гл. ''1) Издавать трескъ, трещать, треснуть. 2) Лопаться, трескаться, треснуть. ''Кінь тріскає, ''говорятъ, когда у коня трескается кожа. НВолын. у. ''Грав він довго, раз весело, що аж серце тріскало. ''Федьк. ''Від жару й камінь трісне. ''Ном. № 3299. ''Щось трісло. ''Каменец. у. | ||
[[Категорія:Тр]] | [[Категорія:Тр]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | |||
| + | ТРІСКАТИ, аю, аєш, недок., ТРІСНУТИ, ну, неш; мин. ч. тріснув, нула, ло, розм. тріс, ла, ло; док . 1. неперех. Утворювати тріск, тріщати. Тихо-тихо в лісі, хіба тільки трісне Суха вітка в нього [козака] під ногою (П. Куліш, Вибр., 1969, 327); На порожніх вулицях, занесених снігом, пронизливо верещали ковані колеса обозу, тріскали безладні постріли (Панч, В дорозі, 1959, 69); Вогнище трясло Своїм витким жовтогарячим рогом, І сухо тріскало в диму вогке зело (Перв., І, 1958, 194); // чим. Утворювати шумовий звук, схожий на тріск; ляскати, грюкати. У руках Канчук держав [пан] і тріскав ним На вітер, ніби для іграшки (Фр., X, 1954, 316); Червоний, мов варений рак, інспектор винувато козиряє й.. виходить з канцелярії. На вартівні ж він злісно тріскає дверима (Козл., Сонце.., 1957, 149); Дід тріснув батогом (Черемш., Тв., 1960, 236). | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Тріскати 47748383.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Тріщина г37г3ш3шг4.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Тріскати лкошвкшволао.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Тріщина ововоов.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | Голова тріскає в кого, чия - те саме, що Голова тріщить (див. тріщати). - Аж голова тріскає від усіх тих дурниць (Фр., IV, 1950, 31); Серце тріскає (трісне, тріскало) в кого, чиє - те саме, що Серце (душа) розривається (розірветься і т. ін. ) [на шматки (куски, надвоє)] (див. розриватися1). Матвій збоку дивився то на дочку, то на жінку, і серце його тріскало (Ірчан, II, 1958, 309); Тріскати зі сміху - нестримно, до знемоги сміятися; Хоч трісни: а) що не роби, як не старайся, а все даремно. Покаятися можна, але обійдіться ви без клопоту на світі! Хоч трісни, не можна (Козл., Ю. Крук, 1950, 73); б) що б там не сталось, будь що будь. В тій [хаті] чоловік шкрябається в голову, наче хоче вишкрябати з неї ту подать, що так міцно засіла йому в голову. Хоч трісни, а дай! (Коцюб., І, 1955, 436). | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%82%D1%80%D1%96%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B8#:~:text=%D0%A3%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D1%88%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9%20%D0%B7%D0%B2%D1%83%D0%BA%2C%20%D1%81%D1%85%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B9%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%82%D1%80%D1%96%D1%81%D0%BA%3B%20%D0%BB%D1%8F%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B8%2C%20%D0%B3%D1%80%D1%8E%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B8. | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Слова 2024 року]] | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]] | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2024 року/Факультет журналістики]] | ||
Поточна версія на 08:34, 19 квітня 2024
Тріскати, -каю, -єш, сов. в. тріснути, -ну, -неш, гл. 1) Издавать трескъ, трещать, треснуть. 2) Лопаться, трескаться, треснуть. Кінь тріскає, говорятъ, когда у коня трескается кожа. НВолын. у. Грав він довго, раз весело, що аж серце тріскало. Федьк. Від жару й камінь трісне. Ном. № 3299. Щось трісло. Каменец. у.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
ТРІСКАТИ, аю, аєш, недок., ТРІСНУТИ, ну, неш; мин. ч. тріснув, нула, ло, розм. тріс, ла, ло; док . 1. неперех. Утворювати тріск, тріщати. Тихо-тихо в лісі, хіба тільки трісне Суха вітка в нього [козака] під ногою (П. Куліш, Вибр., 1969, 327); На порожніх вулицях, занесених снігом, пронизливо верещали ковані колеса обозу, тріскали безладні постріли (Панч, В дорозі, 1959, 69); Вогнище трясло Своїм витким жовтогарячим рогом, І сухо тріскало в диму вогке зело (Перв., І, 1958, 194); // чим. Утворювати шумовий звук, схожий на тріск; ляскати, грюкати. У руках Канчук держав [пан] і тріскав ним На вітер, ніби для іграшки (Фр., X, 1954, 316); Червоний, мов варений рак, інспектор винувато козиряє й.. виходить з канцелярії. На вартівні ж він злісно тріскає дверима (Козл., Сонце.., 1957, 149); Дід тріснув батогом (Черемш., Тв., 1960, 236).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Голова тріскає в кого, чия - те саме, що Голова тріщить (див. тріщати). - Аж голова тріскає від усіх тих дурниць (Фр., IV, 1950, 31); Серце тріскає (трісне, тріскало) в кого, чиє - те саме, що Серце (душа) розривається (розірветься і т. ін. ) [на шматки (куски, надвоє)] (див. розриватися1). Матвій збоку дивився то на дочку, то на жінку, і серце його тріскало (Ірчан, II, 1958, 309); Тріскати зі сміху - нестримно, до знемоги сміятися; Хоч трісни: а) що не роби, як не старайся, а все даремно. Покаятися можна, але обійдіться ви без клопоту на світі! Хоч трісни, не можна (Козл., Ю. Крук, 1950, 73); б) що б там не сталось, будь що будь. В тій [хаті] чоловік шкрябається в голову, наче хоче вишкрябати з неї ту подать, що так міцно засіла йому в голову. Хоч трісни, а дай! (Коцюб., І, 1955, 436).
