Відмінності між версіями «Тирлувати»
(Створена сторінка: '''Тирлувати, -лую, -єш, '''''гл. ''Останавливать и сбивать въ кучу стадо. Сим. 20. Категорія:Ти) |
|||
| (не показано 3 проміжні версії ще одного учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Тирлувати, -лую, -єш, '''''гл. ''Останавливать и сбивать въ кучу стадо. Сим. 20. | '''Тирлувати, -лую, -єш, '''''гл. ''Останавливать и сбивать въ кучу стадо. Сим. 20. | ||
[[Категорія:Ти]] | [[Категорія:Ти]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | ====Академічний тлумачний словник (1970—1980)==== | ||
| + | |||
| + | [https://sum.in.ua/s/tyrluvaty ТИРЛУВАТИ], ую, уєш, недок. | ||
| + | 1. перех. Зупиняти, зганяти докупи стадо худоби для відпочинку, водопою тощо. Незабаром почнеться і літня спека. В такі години не можна овець тирлувати на сонці. Їм важко у товстих шубах, вони втрачають вагу (Радянська Україна, 16.V 1961, 2); * Образно. Вітер збирав хмаровиння, тирлуючи його, як вівчар отару (Літературна Україна, 4.VII 1967, | ||
| + | 2. неперех. Відпочивати, збившись докупи (про худобу, звірів і т. ін.). В долині, за турецькими могилами, попереду своєї тіні, тирлує отара (Михайло Стельмах, I, 1962, 43); Підставивши вітрові плечі, почали просихати горби, на лисих шпилях яких тирлували зайці (Віталій Логвиненко, Літа.., 1960, 158). | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | |||
| + | [[Зображення:Тирлувати2.jpg|x140px]] | ||
| + | [[Зображення:Тирлувати1.jpg|x140px]] | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | [[Тирлуватися]] | ||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | Академічний тлумачний словник української мови. Онлайн версія академічного тлумачного «Словника української мови» в 11 томах (1970–1980). | ||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | [https://sum.in.ua/s/tyrluvaty Тирлувати] | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Слова 2024 року]] | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет суспільно-гуманітарних наук]] | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2024 року/Факультет суспільно-гуманітарних наук]] | ||
Поточна версія на 08:27, 19 квітня 2024
Тирлувати, -лую, -єш, гл. Останавливать и сбивать въ кучу стадо. Сим. 20.
Зміст
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ТИРЛУВАТИ, ую, уєш, недок. 1. перех. Зупиняти, зганяти докупи стадо худоби для відпочинку, водопою тощо. Незабаром почнеться і літня спека. В такі години не можна овець тирлувати на сонці. Їм важко у товстих шубах, вони втрачають вагу (Радянська Україна, 16.V 1961, 2); * Образно. Вітер збирав хмаровиння, тирлуючи його, як вівчар отару (Літературна Україна, 4.VII 1967, 2. неперех. Відпочивати, збившись докупи (про худобу, звірів і т. ін.). В долині, за турецькими могилами, попереду своєї тіні, тирлує отара (Михайло Стельмах, I, 1962, 43); Підставивши вітрові плечі, почали просихати горби, на лисих шпилях яких тирлували зайці (Віталій Логвиненко, Літа.., 1960, 158).
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Джерела та література
Академічний тлумачний словник української мови. Онлайн версія академічного тлумачного «Словника української мови» в 11 томах (1970–1980).
