Відмінності між версіями «Спаш»
(Створена сторінка: '''Спаш, -шу, '''''м. ''Потрава, порча скотиной травы или хлѣба на поляхъ. Мкр. Г. 21. ''Займи скоти...) |
|||
| (не показано 3 проміжні версії ще одного учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Спаш, -шу, '''''м. ''Потрава, порча скотиной травы или хлѣба на поляхъ. Мкр. Г. 21. ''Займи скотину і візьми за спаш. ''Сим. 217. ''Горобці шкоду роблять, а синиця в спаш упаде. ''Ном. № 4071. ''Між листом повивертались боками довгі і круті білі гарбузи, неначе воли на спашу. ''Левиц. Пов. 227. | '''Спаш, -шу, '''''м. ''Потрава, порча скотиной травы или хлѣба на поляхъ. Мкр. Г. 21. ''Займи скотину і візьми за спаш. ''Сим. 217. ''Горобці шкоду роблять, а синиця в спаш упаде. ''Ном. № 4071. ''Між листом повивертались боками довгі і круті білі гарбузи, неначе воли на спашу. ''Левиц. Пов. 227. | ||
[[Категорія:Сп]] | [[Категорія:Сп]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | СПАШ, у, ч. Псування, знищення трав, посівів тваринами; потрава. [Данило:] Який же спаш його бик зробив? Тепер глибока осінь; здається, вже й трави нема (К.-Карий, І, 1960, 177); Десятки дітей-пастухів з величезними ціпками в руках вартували хліб од спашів (Л. Янов., І, 1959, 416); На його найкращій сандомирці бродила маслакувата людська худоба. Правда, об'їждчик зайняв її, контора стягне з дядьків за спаш (Стельмах, І, 1962, 353). | ||
| + | |||
| + | У спаш ускочити (забрести, податися і т. ін. ) - зайти на посіви, сінокіс (про худобу). Уже й маленькі лошата й телята одвикають скакати, бо котре хоч трохи вище підскочить, то й ускочить у спаш (Сам., II, 1958, 343); Знаючи норов нашої шкапи, я дуже опасався [побоювався], щоб вона кудись не забрела в спаш (Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 77). | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Слова 2024 року]] | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]] | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2024 року/Факультет журналістики]] | ||
Поточна версія на 08:07, 19 квітня 2024
Спаш, -шу, м. Потрава, порча скотиной травы или хлѣба на поляхъ. Мкр. Г. 21. Займи скотину і візьми за спаш. Сим. 217. Горобці шкоду роблять, а синиця в спаш упаде. Ном. № 4071. Між листом повивертались боками довгі і круті білі гарбузи, неначе воли на спашу. Левиц. Пов. 227.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках СПАШ, у, ч. Псування, знищення трав, посівів тваринами; потрава. [Данило:] Який же спаш його бик зробив? Тепер глибока осінь; здається, вже й трави нема (К.-Карий, І, 1960, 177); Десятки дітей-пастухів з величезними ціпками в руках вартували хліб од спашів (Л. Янов., І, 1959, 416); На його найкращій сандомирці бродила маслакувата людська худоба. Правда, об'їждчик зайняв її, контора стягне з дядьків за спаш (Стельмах, І, 1962, 353).
У спаш ускочити (забрести, податися і т. ін. ) - зайти на посіви, сінокіс (про худобу). Уже й маленькі лошата й телята одвикають скакати, бо котре хоч трохи вище підскочить, то й ускочить у спаш (Сам., II, 1958, 343); Знаючи норов нашої шкапи, я дуже опасався [побоювався], щоб вона кудись не забрела в спаш (Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 77).
Ілюстрації
|
|
|
|
