Відмінності між версіями «Ожинний»
м (значення) |
|||
| (не показано 16 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Ожинний и ожиновий, -а, -е. '''Ежевичный. ''Квіточко моя ожиновая. ''Чуб. V. 1146. | '''Ожинний и ожиновий, -а, -е. '''Ежевичный. ''Квіточко моя ожиновая. ''Чуб. V. 1146. | ||
| − | [[Категорія:Ож]] | + | [[Категорія:Ож]] |
Коли надходить [Мавка] ближче і спиняється біля ожинових кущів, .. то випростується і тоді видно її змарніле обличчя, подібне до Лукашевого (Леся Українка, III, 1952, 266); І вітер.. збайдужів — за дня він дихає пусткою зжатих полів, доносить з яружок ожиновий запах.., а смерком — легіт стає жорсткувато пустельним | Коли надходить [Мавка] ближче і спиняється біля ожинових кущів, .. то випростується і тоді видно її змарніле обличчя, подібне до Лукашевого (Леся Українка, III, 1952, 266); І вітер.. збайдужів — за дня він дихає пусткою зжатих полів, доносить з яружок ожиновий запах.., а смерком — легіт стає жорсткувато пустельним | ||
| − | { | + | |
| − | сучасність | + | ==Сучасні словники== |
| + | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | |||
| + | ОЖИ́ННИЙ, а, е. Те саме, що ожиновий. | ||
| + | |||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 648. | ||
| + | |||
| + | ОЖИ́НОВИЙ, а, е. Прикм. до ожина. Коли надходить [Мавка] ближче і спиняється біля ожинових кущів, .. то випростується і тоді видно її змарніле обличчя, подібне до Лукашевого (Леся Українка, III, 1952, 266); І вітер.. збайдужів — за дня він дихає пусткою зжатих полів, доносить з яружок ожиновий запах.., а смерком — легіт стає жорсткувато пустельним (Євген Гуцало, З горіха.., 1967, 146). | ||
| + | |||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 648. | ||
| + | |||
| + | ОЖИ́НА, и, жін. | ||
| + | |||
| + | 1. Багаторічна кущова або напівкущова колюча рослина з дугоподібними гілками та їстівними плодами. В лузі на калину Плететься ожина (Українські народні ліричні пісні, 1958, 620); По землі, в ровах і ямах повзе ожина, тьмяно поблискує чорною ягідкою-намистинкою, наче оком у перепілки (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 70). | ||
| + | |||
| + | 2. Ягоди цієї рослини чорно-сизого кольору. Я знову згадав ті хвилини, що душу п'янили мою, як темно-багряну ожину ми рвали з тобою в гаю (Володимир Сосюра, Близька далина, 1960, 241). | ||
| + | |||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 648. | ||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ожинний 13.04.2024 1135.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ожинний 13.04.2024 1137.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ожинний 130420241136.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ожинний 13.04.20241 134.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | Ожинний – прикметник, який походить від іменнику ожина; можна використовувати для опису кольору (ожинна тканина), запаху (ожинний аромат), смаку (ожинний конфітюр). Наразі більше вживається слово «ожиновий», проте вони є синонімами і можуть заміняти один одного. | ||
| + | |||
| + | [[Ожина]] | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | [https://sum.in.ua/s/ozhynnyj Ожинний ― значення слова у словнику] | ||
| + | |||
| + | [https://sum.in.ua/s/ozhynovyj Ожиновий ― значення слова у словнику] | ||
| + | |||
| + | [https://sum.in.ua/s/ozhyna Ожина ― значення слова у словнику] | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Слова 2024 року]] | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]] | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2024 року/Факультет журналістики]] | ||
Поточна версія на 07:57, 19 квітня 2024
Ожинний и ожиновий, -а, -е. Ежевичный. Квіточко моя ожиновая. Чуб. V. 1146. Коли надходить [Мавка] ближче і спиняється біля ожинових кущів, .. то випростується і тоді видно її змарніле обличчя, подібне до Лукашевого (Леся Українка, III, 1952, 266); І вітер.. збайдужів — за дня він дихає пусткою зжатих полів, доносить з яружок ожиновий запах.., а смерком — легіт стає жорсткувато пустельним
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
ОЖИ́ННИЙ, а, е. Те саме, що ожиновий.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 648.
ОЖИ́НОВИЙ, а, е. Прикм. до ожина. Коли надходить [Мавка] ближче і спиняється біля ожинових кущів, .. то випростується і тоді видно її змарніле обличчя, подібне до Лукашевого (Леся Українка, III, 1952, 266); І вітер.. збайдужів — за дня він дихає пусткою зжатих полів, доносить з яружок ожиновий запах.., а смерком — легіт стає жорсткувато пустельним (Євген Гуцало, З горіха.., 1967, 146).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 648.
ОЖИ́НА, и, жін.
1. Багаторічна кущова або напівкущова колюча рослина з дугоподібними гілками та їстівними плодами. В лузі на калину Плететься ожина (Українські народні ліричні пісні, 1958, 620); По землі, в ровах і ямах повзе ожина, тьмяно поблискує чорною ягідкою-намистинкою, наче оком у перепілки (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 70).
2. Ягоди цієї рослини чорно-сизого кольору. Я знову згадав ті хвилини, що душу п'янили мою, як темно-багряну ожину ми рвали з тобою в гаю (Володимир Сосюра, Близька далина, 1960, 241).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 648.
Ілюстрації
|
|
|
|
Див. також
Ожинний – прикметник, який походить від іменнику ожина; можна використовувати для опису кольору (ожинна тканина), запаху (ожинний аромат), смаку (ожинний конфітюр). Наразі більше вживається слово «ожиновий», проте вони є синонімами і можуть заміняти один одного.
Джерела та література
Ожинний ― значення слова у словнику
Ожиновий ― значення слова у словнику
Ожина ― значення слова у словнику
