Відмінності між версіями «Кульбачник»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 13: | Рядок 13: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[ | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[-229x300.jpg]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
Поточна версія на 22:16, 18 квітня 2024
Кульба́чник, -ка, м. Сѣдельникъ, сѣдельный мастеръ. Желех.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках:
КУЛЬБА́ЧНИК а, ч., заст. Ремісник, що виготовляє сідла; сідляр. Приклади – Без шкіри вам не прожити. Проте вона потрібна й іншим цехам. – А звісно: і кульбачникам, і лимарям, і кожум'якам. (З. Тулуб)
Ілюстрації
| -229x300.jpg | 
|
|
|
