Відмінності між версіями «Швірень»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Див. також)
(Джерела та література)
Рядок 71: Рядок 71:
  
 
https://www.dwds.de/wb/K%C3%B6nigszapfen
 
https://www.dwds.de/wb/K%C3%B6nigszapfen
 +
 +
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B5%D1%80%D1%82%D1%8F_%D0%BA%D0%BE%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F
 +
 +
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A6%D0%B0%D0%BF%D1%84%D0%B0
  
 
==Зовнішні посилання==
 
==Зовнішні посилання==

Версія за 22:15, 18 квітня 2024

Швірень, -рня, м. Шворень, желѣзный болтъ, прикрѣпляющій переднюю ось къ повозкѣ. Чуб. І. 94.

Сучасні словники

Шво́рінь, рідко шкво́рінь, заст. ШВІРЕНЬ, ч. Металевий або дерев'яний стержень, що є вертикальною віссю передка воза, візка чи поворотним пристроєм в автомобілі, локомотиві і т. ін. [Гавкун:] Ану лишень, назвіть усі частини чумацького воза. А нуте, хто знає?.. [Василь:] Шворінь і такі інші подробиці (Сам., II, 1958, 108); Причіп-розпуск зроблено без кузова, він має поворотний коник, який з'єднується з рамою з допомогою шворня (Автомоб., 1957, 16); Гаврило десь іде вулицею з товстим шворнем у руках (Мик., II, 1957, 20); На землі під ґанком, спиною обпершись об колону, Невкипілий стояв з шворнем у зведеній над головою руці (Головко, II, 1957, 309).

Іноземні словники

Англійська мова

kingpin UK /ˈkɪŋpɪn/ noun

1. a main or large bolt in a central position

Examples

This device is secured in a normal manner by a central kingpin which is received within a slot portion of the device.

2. a vertical bolt used as a pivot

Examples

The offset barrel-shape wound spring changes the load path through the suspension, allowing the spring's axis to come in line with the kingpin instead of the strut, reducing lateral load on the upper strut bearing.North American If your trucks feel too tight or too loose grab your wrench and adjust them by turning the nut on the kingpin (if you have Grind Kings, you'll need to use an Allen key to tighten them).North American

Німецька мова

Königszapfen

Substantiv, maskulin

Der Königszapfen, auch Königsbolzen ("kingpin"), stellt eine in mehrere Raumrichtungen bewegliche Verbindung zweier Bauteile her.

Ілюстрації

Cheville180424.png Suspension180424.jpg Sworzen180424.png Shvorin180424.JPG

Медіа

Див. також

Цапфа

Ца́пфа (нім. Zapfen, буквально — «палець, чіп») — частина вала або осі (зазвичай шліфована), що контактує з вальницею і безпосередньо сприймає навантаження від останньої. Цапфа, котра розміщена на кінці вала (ще має назву шип) зазнає навантаження в поперечному до її осі напрямку й при осьовому напрямку зусилля має назву п'ята. Цапфу, що обертається і знаходиться в середній частині вала, часто називають шийка (шийка осі колісної пари). На відміну від шийки вала цапфа (шип) не зазнає осьового кручення, а працює лише на згин, осьовий стиск та зріз.

Цапфа є різновидом шипа, який призначений для забезпечення обертового руху. Шипи і шийки виконуються циліндричними, конічними, іноді сферичними; п'яти — кільцевими (з однією опорною площиною) іноді гребінчастим (з декількома опорними площинами). Конічна цапфа дозволяє регулювати зазор у вальниці ковзання, сферична допускає значне перекошування валу відносно вальниці. Якщо цапфа підтримується підшипником ковзання або її поверхня безпосередньо контактує з тілами кочення вальниці кочення, то для забезпечення зносостійкості поверхня цапфи повинна мати високу твердість і малу шорсткість.

В артилерії цапфа — кожний з двох невеликих циліндричних виступів на стволі гармати, який вставляють в особливе гніздо лафета. Призначається для закріплення ствола на лафеті й надання йому кутів піднесення (вертикального наведення). У бронзових і чавунних гармат цапфи становлять одне ціле з тілом (монолітні), у сталевих же гармат кінця XIX — початку XX століття цапфи розташовувалися в цапфовому кільці (у гарматах, сполучених муфтами — на останніх). На карронадах цапфи були відсутні: їх заміняло вухо в нижній частині ствола, через яке проходив вертлюг. У гарматах дуже великих калібрів цапфи замінялися особливими поясками на стволі, які входять у відповідні заглибини верхньої частини станин станка. На більшості сучасних гармат цапфи розташовуються на люльці, через них вона спирається на верхній станок.

Тертя кочення

Тертя́ ко́чення — опір рухові, що виникає при перекочуванні тіла одне по одному. За ДСТУ 2823-94 тертя кочення — тертя руху, під час якого швидкості тіл однакові за величиною і напрямком, принаймні, в одній точці зони контакту. Проявляється, наприклад, між елементами підшипників кочення, між шиною колеса автомобіля і дорожнім полотном. Як правило, зусилля тертя кочення набагато менші від зусиль тертя ковзання і тому, кочення є поширеним видом руху в техніці.

Тертя кочення виникає на межі двох тіл, і тому воно класифікується як вид зовнішнього тертя.

Джерела та література

https://sum.in.ua/s/shvorinj

https://en.bab.la/dictionary/english/kingpin

https://www.dwds.de/wb/K%C3%B6nigszapfen

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B5%D1%80%D1%82%D1%8F_%D0%BA%D0%BE%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A6%D0%B0%D0%BF%D1%84%D0%B0

Зовнішні посилання